Звіт з періодичної переоцінки безпеки енергоблока №3 Южно-Української АЕС: 14 факторів на 5 тисячах сторінок

Источник публикации: 
Інтернет ЗМІ
Дата публикации: 
12.2019

Після проведення державної експертизи остаточно узгоджено Звіт з періодичної переоцінки безпеки (ЗППБ) енергоблока №3 Южно-Української АЕС. Це означає, що поданий ЮУАЕС документ пройшов перевірку Держатомрегулювання  (ДІЯРУ) та експертизу Державного науково-технічного центру ядерної та радіаційної безпеки та всі зауваження усунуто. ЗППБ - ґрунтовний та об’ємний документ, він нараховує близько 5,5 тисяч сторінок – більш ніж півметровий стос паперу. Це результат багаторічної праці багатьох спеціалістів станції та залучених організацій. Детальніше про звіт погодився розповісти начальник служби аналізу безпеки ЮУАЕС Павло Малік.

- Павле Юрійовичу, чому саме звіт з періодичної переоцінки безпеки відведено чільне місце в плані заходів з підготовки енергоблока до довгострокової експлуатації?

- Це основний документ, на підставі якого буде ухвалено рішення щодо можливості продовження терміну експлуатації третього енергоблока ЮУАЕС (проектний, нагадаю, спливає в лютому 2020 року). Документ включає аналіз впливу на безпеку енергоблока проведених модифікацій, старіння обладнання та будівельних конструкцій, змін технологічних параметрів, техногенних і природних зовнішніх впливів - загалом 14-ти чинників безпеки. Окремо підготовлено так званий Комплексний аналіз безпеки, в якому відображено поточний стан чинників безпеки третього енергоблока та прогноз змін на подальші 10 років до наступної переоцінки.

ЗППБ використовується для систематичної оцінки безпеки енергоблока з періодичністю в 10 років за наявності ухвалення рішень щодо довгострокової експлуатації енергоблока. Він виконується відповідно до нормативних документів України, рекомендацій МАГАТЕ та Асоціації західноєвропейських ядерних регулюючих органів. Головні відповіді, які він дає – чи відповідає поточний рівень безпеки енергоблока діючим нормам, правилам і стандартам з ядерної та радіаційної безпеки, чи достатні та  ефективні існуючі умови для його підтримки  в період до проведення наступної переоцінки. У звіті вказуються перелік та терміни впровадження заходів з підвищення безпеки енергоблока, що необхідні для усунення або послаблення недоліків у разі їх виявлення.

- Чи можна підрахувати, скільки витрачено трудових ресурсів на підготовку звіту блока №3?

- Усі витрачені сили звичайно складно порахувати. Адже хтось був задіяний безпосередньою, хтось залучався періодично. Єдине, що піддається обліку – працезатрати підрядних організацій. Вони становлять близько 275 людино/місяців або 23 людино/років. До цього слід додати роботу фахівців ВП ЮУАЕС, компанії й експертної організації. Основних підрядчиків з розробки було п’ять: «Енергоризик», Бюро аналітичних досліджень безпеки АЕС, Державний науково-інженерний центр систем контролю та аварійного реагування, Київський інститут «Енергопроект» та «Енергоресурс». З боку Южно-Української АЕС  у підготовці звіту було задіяно 15 підрозділів.

- А чи застосовувались цього разу під час розробки ЗППБ нові методики та  підходи?

- Якщо говорити про нововведення, то насамперед слід зазначити, що в 2017 році вийшов новий нормативно-правовий акт (НПА) щодо вимог до періодичної переоцінки безпеки  енергоблоків. Пілотним енергоблоком з проведення переоцінки, відповідно до введеного документу, був визначений енергоблок №5 ЗАЕС. Проте ми спробували, наскільки це було можливо, врахувати нові вимоги в процесі переоцінки енергоблока №3. Водночас отримали корисний досвід у плані підготовки до майбутньої переоцінки енергоблока №1. Її належить виконати найближчим часом згідно з новим нормативно-правовим актом.

- Як на Вашу думку, за 5 років, що минули з підготовки аналогічного звіту для блока №2 Южно-Української АЕС чи стали суворішими вимоги до ЗППБ?

- Самі вимоги, встановлені в НПА, не змінилися, за винятком, як я вже сказав, виходу нового нормативного документа щодо вимог до ППБ. Слід також зазначити, що вийшла низка інших документів, які у свою чергу так чи інакше впливають на переоцінку. Проте, в цьому плані, скоріше варто було б говорити про підвищення загального рівня знань, розуміння, підготовки та, відповідно, вимог, насамперед експертів і фахівців ДІЯРУ, які постійно проводять активні консультації з питань безпеки, спільні семінари, навчання сучасним підходам з такими міжнародними організаціями як МАГАТЕ, ВАО АЕС (Всесвітня асоціація організацій, що експлуатують атомні електростанції – авт.) та іншими. Тому в цілому, звичайно, вимоги стали суворіші і принциповіші.

- Южноукраїнці були першопрохідниками в обґрунтуванні довгострокової експлуатації енергоблоків так званої «малої» серії. Щодо серійного блоку ви були не першими, наскільки вам допоміг досвід колег?

- Те, що енергоблок серійний  і наявність досвіду розробки ЗППБ для цієї серії, безумовно, полегшувало наше завдання. У процесі підготовки ми детально вивчали досвід інших станцій, намагалися врахувати та заздалегідь вирішити всі можливі проблемні питання, удосконалити й поліпшити наявну практику. У підсумку це дозволило суттєво скоротити загальний час розробки та зменшити кількість зауважень з боку експертів.

- Які ж основні висновки ЗППБ?

- Основні висновки ЗППБ визначають, що рівень безпеки енергоблока №3 не нижчий рівня, встановленого чинними нормами і правилами з ядерної та радіаційної безпеки і цілком відповідає встановленим нормативам цільовим критеріям безпеки для діючих енергоблоків. Під час проведення періодичної переоцінки безпеки енергоблока №3 отримані результати прогнозування його технічного стану, враховано вплив старіння, проведених модернізацій, досвіду експлуатації. Також у звіті йдеться про зміни вимог нормативно-правових актів і характеристики розташування майданчика АЕС.  Усі результати  підтверджують можливість безпечної експлуатації енергоблока до завершення наступної переоцінки безпеки, тобто до  10 лютого 2030 року.

- Роман Марселя Пруста «У пошуках втраченого часу», який потрапив до книги рекордів Гіннеса як найдовший у світі, майже вдвічі менший ЗППБ. Мабуть тому зазвичай публікується найбільш цікавий і зрозумілий нефахівцям розділ документа – так званий 14 фактор, який стосується впливу експлуатації енергоблока на довкілля. Та й його опанують лише найвитриваліші. Можете окреслити основні висновки розділу?

- Результати вимірювань викидів і скидань за роки експлуатації показують, що їх фактичні рівні після очисних установок на два порядки нижче граничних значень викидів і скидань регламентованих для Южно-Української АЕС Нормами радіаційної безпеки 1997 року. Завдяки цьому радіаційна обстановка навколо АЕС перебуває на тому ж рівні, що й до пуску енергоблоків у експлуатацію. Це підтверджує порівняння результатів досліджень повітряного середовища, водних об'єктів, ґрунту, рослинності та інше за роки експлуатації АЕС з аналогічними даними, отриманими до будівництва станції.

Крім цього встановлено, що немає передумов для збільшення фактичних значень викидів і скидань у подальшому, тому що ВП ЮУАЕС проводить планомірну діяльність зі зниження радіаційного впливу на навколишнє середовище.

- Це, звичайно ж, заспокоює, проте, інколи лунають запитання, чи відбувались транскордонні консультації?

- Дійсно, такі консультації, відповідно до процедур Конвенції з оцінки впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті, її ще називають Конвенція Еспо, було проведено та вони жодним чином не пов’язані з продовженням терміну експлуатації енергоблоків. Оцінку впливу Южно-Української АЕС розглянуто за нормальних умов експлуатації та за умов виникнення аварійних ситуацій. А продовження терміну експлуатації енергоблока не передбачає суттєвих змін у діяльності експлуатуючої організації.

Остання експертна нарада в рамках транскордонних консультацій відповідно до процедур Конвенції Еспо відбулася 20 червня 2018 року в Берліні. У ній  брала участь делегація Южно-Української АЕС спільно з представниками компанії «Енергоатом» та Міністерства екології та природних ресурсів України, а також представниками Міністерства з охорони навколишнього середовища, енергії, будівництва й клімату Нижньої Саксонії та компанії GRS (товариства з безпеки установок і реакторів) з німецької сторони. Про це докладно писали провідні ЗМІ.

За результатами цієї зустрічі був відзначений високий рівень професійної підготовки та технічної кваліфікації представників Запорізької та Южно-Української АЕС, які брали участь у експертних консультаціях. Вони залишили по собі позитивне враження в експертів приймаючої сторони.

Питання задавала Катерина Бубнова

Теги: