Третьому - друге життя

Источник публикации: 
Інтернет ЗМІ
Дата публикации: 
09.2019

Енергоблок №3 Южно-Української АЕС готують до експлуатації в надпроєктний період. Нині на ньому на повну йде великий планово-попереджувальний ремонт (ППР), під час якого ведуться масштабні реконструктивні та модернізаційні роботи. Вони дозволять блоку, чий життєвий цикл у лютому 2020 року досягне 30-річної межі, і надалі безпечно виробляти екологічно чисту електроенергію - більше 6 мільярдів кіловат-годин на рік.

 

Енергоблок №1

  1. Оціночна вартість реконструктивних робіт, що виконувалися в рамках продовження строку його експлуатації в 2011-2013 рр., склала майже 3 млрд грн.
  2. За 5 років надпроєктної експлуатації (станом на 1 серпня 2019  р.) блок №1 виробив 38,3 млрд кВт-год електроенергії.
  3. Витрати на надпроєктну експлуатацію блока (продовжена в грудні 2013 р.) окупилися менш, ніж за 1,5 року - в квітні 2015-го.
  4. З грудня 2013 р.  по липень 2019 р. реалізовано електро-та теплоенергії, вироблених блоком №1, на більш, ніж 16 млрд грн.

 

ППР енергоблока для атомників і ремонтників - це завжди напружений і відповідальний період. А коли блок готуються експлуатувати в надпроєктний строк - особливо. Під час ремонту, як правило, удосконалюють характеристики конструкцій, систем і елементів блока, спрямовані на підвищення його безпеки та надійності, враховують досвід колег, відточують процедури технічного обслуговування та експлуатації. І попри те, що южноукраїнські фахівці з процесами продовження виробничого життя атомних блоків уже знайомі - в 2013-му та 2015-му на 10 років були продовжені строки експлуатації двох перших блоків ЮУАЕС, кожен ремонт вимагає індивідуальних підходів і рішень.

Ключовим елементом, що визначає можливість довгострокової експлуатації третього «мільйонника», є реактор, оскільки його заміна неможлива з двох причин - конструктивних і економічних. Тому в рамках пролонгації розрахункового терміну служби реактора виконано комплекс складних інженерних робіт з його обстеження та оцінки технічного стану. У їх числі додатковий контроль металу та розрахункове обґрунтування безпечної експлуатації, а саме: оцінка статичної, циклічної міцності, оцінка на опір крихкому руйнуванню, оцінка міцності під час сейсмічного впливу.

З урахуванням отриманих і прогнозних значень параметрів технічного стану енергоблока №3 безпечна експлуатація елементів його реактора обґрунтована на 30 років - до 10 лютого 2050-го. Рішення щодо продовження строку експлуатації реактора погоджене з Державною інспекцією ядерного регулювання України (ДІЯРУ).

Як зізнаються атомники, обґрунтування другого життя ядерного блока - це довгий і дуже копіткий процес. Його мета - переконатися самим і переконати інших у справності та працездатності енергоблока на поточний момент і з перспективою на майбутнє. Головне завдання масштабної модернізації - привести обладнання та системи блока у відповідність до нових, більш жорстких вимог безпеки. Южноукраїнські фахівці з цим справляються успішно.

Слід сказати, що весь процес продовження стоїть на «трьох китах»: роботи капітального характеру, технічне обслуговування та ремонт, роботи інжинірингового характеру. Їхні результати зводяться в єдиний досить об'ємний Звіт з періодичної переоцінки безпеки (ЗППБ), який узгоджується Держатомрегулювання України. Її позитивний вердикт стане основою для внесення змін до ліцензії на право здійснення діяльності на етапі життєвого циклу «експлуатація ядерної установки ЮУАЕС» енергоблока №3 стосовно продовження його строку експлуатації. Іншими словами - від рішення ДІЯРУ залежить, чи буде третій «мільйонник» експлуатуватися ще десять років. Принаймні, южноукраїнські атомники розраховують на цей строк. Хоч, за їх словами, обладнання енергоблока має ресурс набагато більший.

Сам ЗППБ складається з 14 чинників, кожен з яких представлено у вигляді окремого звіту. За результатами оцінки всіх цих чинників безпеки складається Комплексний аналіз безпеки, який також оформлено окремим звітом.

На сьогодні, відповідно до нормативних документів України, рекомендаціями МАГАТЕ та Асоціації західноєвропейських ядерних регулюючих органів (WENRA Safety Reference Levels for Existing Reactors) для енергоблока №3 у повному обсязі розроблено звіти з усіх 14 чинників безпеки. Зокрема, проаналізовано поточний стан систем і елементів блока, проведено кваліфікацію обладнання, визначено його залишковий ресурс на подальші роки експлуатації, а також реалізовано цілий комплекс робіт, пов'язаних з оцінкою рівня безпечної роботи енергоблока в надпроектний період. У процесі виконання перебувають і так звані постфукусімські заходи, спрямовані на запобігання запроектним режимам, можливим внаслідок екстремального впливу природного характеру. Всього їх 16. Велику частину вже виконали, решту мають намір завершити найближчим часом.

 

Енергоблок №2

  1. Оціночна вартість модернізації обладнання, виконаної  в рамках продовження строку експлуатації  (2014-2017 рр.), склала майже 2 млрд грн.
  2. За 4 роки надпроєктної експлуатації (станом на 1 серпня 2019 р.) блок №2 виробив 20,4 млрд кВт-год електроенергії.
  3. З моменту продовження виробничого життя (травень 2015 р.) витрати на підготовку до його надпроєктної експлуатації окупилися вже в серпні 2016 р.
  4. З червня 2015 р.  по липень 2019 р. вартість реалізованої електро- та теплоенергії, вироблених блоком №2, склала понад  9 млрд грн.

 

Цю та іншу інформацію з подробицями, таблицями та діаграмами атомники представлять під час громадських слухань, які заплановані на жовтень цього року. Основну увагу на цих слуханнях буде приділено 14-му чиннику безпеки – вплив експлуатації АЕС на навколишнє середовище. Громадськості представлять Звіт з впливу на довкілля продовження строку експлуатації всіх трьох енергоблоків Южно-Української АЕС.

За словами фахівців, його виконано відповідно до європейських норм. Навіть консервативніше, ніж це роблять деякі європейські країни. Висновки звіту вже обговорено під час прийнятих у Європі транскордонних консультацій з суміжними країнами. Такі консультації завершено з Польщею, Румунією, Молдовою та Німеччиною. Країни-учасники залишилися задоволеними наданими відповідями Енергоатома, а самі консультації визнано результативними та такими, що відбулися.

- Усі 14 чинників містять заходи, важливі для продовження безпечної експлуатації енергоблока понад встановлений період. Проте саме останньому, 14-му, відводиться головна роль у розмові з громадськістю. Чому? - звернулися ми з питанням до начальника служби аналізу безпеки Южно-Української АЕС Павла Маліка.

- Аналіз чинників безпеки, що входять до складу Звіту з періодичної переоцінки безпеки, зачіпає різні напрямки та аспекти, пов'язані з роботою конкретного енергоблока та АЕС у цілому. Усі вони, звичайно, вузькоспеціалізованні та досить складні для необізнаної людини, діяльність якої не пов'язана з роботою в атомній галузі. А ось чотирнадцятий чинник дає конкретну відповідь на завжди актуальне питання громадськості: наскільки безпечна АЕС і як її робота впливає на довкілля та, отже, і безпосередньо на людину?

- І наскільки безпечна робота Южно-Української АЕС?

- Головні висновки звіту позитивні: експлуатація енергоблоків Южно-Української АЕС екологічно, економічно та соціально виправдана. Вона не чинить негативного радіаційного впливу на довкілля та населення, радіаційна обстановка навколо атомної станції перебуває в тих же межах, що й до введення енергоблоків у експлуатацію. До речі, звіт з 14-го чинника вже опубліковано на офіційному сайті атомної станції, і будь-хто, кого цікавить його зміст і висновки, може ознайомитися з документом самостійно.

 

Енергоблок №3

  1. Оціночна вартість модернізаційних заходів, що виконуються в рамках підготовки блока до роботи в надпроєктний період у 2016-2020 рр., складе трохи більше 5 млрд грн.
  2. У разі продовження виробничого  життя блока №3 у заявлений період (до 10 лютого 2020 р.), економісти прогнозують, що витрати на його продовження окупляться в першому півріччі 2021 р.

 

Слід зазначити, що сам звіт досить об'ємний. На 158 сторінках фахівці пояснюють, як працює система, що здійснює радіаційний контроль впливу Южно-Української АЕС на довкілля; яких заходів вживають для модернізації цієї системи. Вказано способи надання результатів моніторингу та методи проведення порівняльного аналізу результатів фактичного впливу атомної станції на довкілля. Окремим пунктом визначено порядок надання інформації про діяльність підприємства, спрямовану на зниження радіаційного впливу АЕС. У висновках зазначено, що передумови для перевищення встановлених меж у період надпроєктної експлуатації енергоблоків відсутні. Ось цитата зі звіту: «Результати вимірювань викидів і скидань за роки експлуатації показують, що фактичні рівні скидань і викидів після очисних установок на два порядки нижчі граничних значень викидів і скидань, регламентованих для ВП ЮУАЕС згідно з НРБУ-97 (Норми радіаційної безпеки України 1997 року, - авт.). Завдяки цьому радіаційна обстановка навколо ВП ЮУАЕС перебуває на тому ж рівні, що й до пуску енергоблоків у експлуатацію. Це підтверджує порівняння результатів досліджень повітряного середовища, водних об'єктів, ґрунту, рослинності та ін. за роки експлуатації ВП ЮУАЕС з результатами досліджень, проведених до будівництва ВП ЮУАЕС. Накопичений персоналом досвід експлуатації енергоблока з реакторною установкою В-302, налагоджений технологічний процес, а також стабільність і висока якість паливних збірок, що постачаються впродовж десятиліть на ВП ЮУАЕС, дозволяють стверджувати, що немає передумов для збільшення фактичних значень викидів і скидань у подальшому».

- Як вважаєте, викладена в звіті інформація буде зрозуміла громадськості? - знову звертаємося до Павла Маліка.

- У цілому, вважаю, що інформація доступна. Так, існують специфічні дані та показники, які зможуть оцінити лише фахівці з радіаційної безпеки, проте основні результати роботи та висновки викладені в досить доступній формі.

Що ж, кому цікаво розібратися в тонкощах звіту, загляне в нього заздалегідь і вже в жовтні візьме участь у громадських слуханнях. А поки фахівці Южно-Української АЕС і підрядних організацій поспішають підготувати обладнання та елементи третього енергоблока до продовження його виробничого життя. І якщо узагальнювати, то в атомних станціях усе як у будь-якого механізму: дбайливе ставлення, помірні фізичні навантаження, вчасно пройдений технічний огляд і постійна робота над підвищенням безпеки - приблизно такий рецепт довголіття АЕС.

Цього року першому енергоблоку Южно-Української АЕС виповнилося 37 років, другому - 34, у вересні 2019-го третьому блоку виповнюється 30 років з початку експлуатації. Проте южноукраїнські фахівці впевнені: після продовженого строку їхні реактори пропрацюють ще як мінімум по 10 років кожен. І коли б не їх безцінний досвід у продовженні виробничого життя енергоблоків, блокам давно б довелося «піти на пенсію». У такому разі Україна втрачала б у середньому 17 млрд кВт-год електроенергії щорічно. Саме така кількість кіловат, вироблених трьома енергоблоками-мільйонниками Южно-Української АЕС, надійшла в енергомережу країни за 12 місяців 2018 року. Цього, наприклад, було б достатньо, аби задовольнити майже 50% річної потреби населення. А з урахуванням того, що річне енергоспоживання в країні минулоріч склало понад 153 млрд кВт-год, частка ЮУАЕС у загальному забезпеченні досягла 11%.

 

Ще декілька цифр:

  1. За фактичними даними річний обсяг виробленої електроенергії кожним енергоблоком першої черги ЮУАЕС (блоки №1 і №2) складає від 5,5 до 6,5 млрд кВт-год.
  2. У 2020 році прогнозний обсяг виробництва електроенергії енергоблоками №1 і №2  ЮУАЕС складає 6,5 млрд кВт-год і 5,9 млрд кВт-год відповідно.

 

Наталія Карташова