Великі справи - не без великих труднощів

Источник публикации: 
Інтернет ЗМІ
Дата публикации: 
08.2019

Сьогодні всі обнадійливо дивляться на сонячну та вітрову електроенергетику, очікуючи від неї вирішення усіх енергетичних проблем. Про гідроенергетику говорять здебільшого без великого ентузіазму – то вона у світі занепадає, то мало води стає, тож ГЕС-ГАЕС треба закривати. Та це не зовсім так.

На сьогодні 97% світового зберігання енергії забезпечує вода, і серед  відновлюваних джерел саме гідроенергетика є найбільш екологічно чистою та довговічною в експлуатації технологією.

Світова гідроенергетика забезпечує майже 20% всього виробітку електроенергії. Як прогнозують фахівці, до 2030 року її виробництво на гідростанціях зросте на 50%. Це відбудеться, в основному, за рахунок країн, що розвиваються.

Італія, Франція та Швейцарія досягли високого рівня в освоєнні гідроенергетичного потенціалу – 95-98%, США – 82%. Україна свої водні запаси використовує лише наполовину. Встановлено, що можливості вітчизняних гідроресурсів становлять майже 20 млрд кВт-год щорічного потенційного виробітку. Гідроелектростанції видають на рік майже 10,8 млрд кВт-год, це 9% від загального виробітку електроенергії в країні. А якщо ще й відкинути весь популізм та взятися усім разом за справу спасіння українських водних ресурсів та очистити їх від аграрних відходів, фосфатів, інших шкідливих промислових забруднень, побудувати сучасні екологічні ГЕС-ГАЕС, у річок взагалі з’явиться шанс на нове життя.

Олександр Фальчиков, заступник головного інженера ВП ЮУАЕС - директор Каскаду ГЕС-ГАЕС: «Я чув останнім часом такі висловлювання, що давайте зруйнуємо всі дамби і повернемо річці її природне русло. На жаль, люди, які це говорять, не розуміють, що не буде вже природних русел у зв’язку з тим, що спочатку потрібно прибрати все, що потрапило в річку та осіло на дні. Просто потрібно чистити річки. От у Вінниці, я знаю, закупили три земснаряди і зайнялися очищенням притоків Південного Бугу, і на очах почала покращуватися екологічна обстановка. Необхідно вкладати гроші, чистити річку, і вона відповість добром».

Сонячна та вітрова електроенергетика – дійсно хороші й екологічно чисті способи виробництва електроенергії, які може використовувати людство. Але давайте розумно оцінювати, чи зможуть вони самостійно забезпечити всі потреби в електроенергії. Звісно, що ні.

На сьогодні вартість сонячної та вітрової енергії набагато вища, ніж традиційної генерації. Ці відновлювальні джерела можуть успішно використовуватись для вироблення електроенергії в діапазоні потужностей від кількох до десятків кіловат. Сонячна та вітрова генерації неперспективні для створення потужних промислових енергоджерел. Їхня енергія слабо сконцентрована, що створює чималі труднощі для практичного використання. Досить серйозною проблемою є недостатня кількість проміжних енергонакопичувачів. Щоб акумулювати надлишок електроенерії, а не виробляти її даремно, потрібні резервуари. Ними і є гідроакумулюючі електростанції.

Подальший розвиток відновлювальної енергетики неможливий без використання енергії води. Україні вкрай необхідні високоманеврові балансуючі потужності. Вже сьогодні в енергосистемі спостерігається значний їх дефіцит. За даними спеціалістів Укренерго, до 2025 року країні потрібно буде 2,5 ГВт  регулюючих та маневрових одиниць. І якщо їх не споруджувати, то за зростання частки відновлювальних джерел енергії, Україна буде змушена обмежувати виробіток атомних електростанцій, що працюють у базовому режимі, і підвищувати частку вугільних ТЕС, які здатні до маневрування. Та це не лише підніме вартість електроенергії більш як у половину, а й суттєво збільшить викиди вуглекислого газу.                                                                                  

Ще одним альтернативним сценарієм може бути обмеження роботи сонячних і вітрових електростанцій у пікові періоди, але це коштуватиме країні ще дорожче. Доведеться оплачувати як реальну роботу АЕС і ТЕС, так і компенсацію за недовироблену електроенергію сонячними та вітровими електростанціями. За такого сценарію, стверджують аналітики, загальна вартість електроенерії, що генерується в країні, може зрости на 99%.

Олександр Фальчиков, заступник головного інженера ВП ЮУАЕС - директор Каскаду ГЕС-ГАЕС: «Подивіться на досвід розвинутих європейських країн, там побудована велика кількість гідроакумулюючих станцій. Так, можливо, за Радянського Союзу мало уваги приділяли екології, але нині ми вже підходимо по-іншому до будівництва станцій. Твердження, що Ташлицька ГАЕС - монстр 80-х років, давайте його замінимо вітровою та сонячною енергетикою- це інсинуації. Ми завжди говоримо, що потрібно діяти паралельно. Тим більш, я як спеціаліст скажу, щоб отримати таку потужність, яку ми маємо на Ташлицькій ГАЕС, необхідно будівництво великої кількості сонячних батарей, квадратні кілометри землі будуть виведені з обороту. Вітрові електростанції в наших умовах, мабуть, невигідно ставити у зв’язку з відсутністю вітру. Скажу більше, сьогодні НАЕК «Енергоатом» на АЕС реалізує проект з будівництва сонячних станцій. На Южно-Українській АЕС прораховують можливість спорудження надводної СЕС»

Довгобуд української електроенергетики - Ташлицька ГАЕС - намагається сьогодні втілити в життя проект другої черги пускового комплексу.

Скоро вже мине чотири десятиліття, як Ташлицька гідроакумулююча електростанція, що не стала менш необхідною для держави, будується. Через постійні перепони втрачаються час і значні державні кошти.  

Будівництво ГАЕС розпочалося ще у  1981 році. Тоді малопотужні теплоелектростанції та гідроелектростанції Дніпровського каскаду не взмозі були забезпечити великі промислові центри, що швидко розвивалися, необхідною електроенергією. Тому радянський уряд ухвалив рішення про спорудження потужного енергетичного підприємства у складі 4-х енергоблоків-«тисячників» АЕС і об’єктів гідрокомплексу на річці Південний Буг. Ідея зведення енергокомплексу унікальна: в одній технологічній схемі об’єднано три джерела енергії - це АЕС та маневрові ГЕС-ГАЕС. Ташлицькій гідроакумулюючій електростанції в системі енергокомплексу належало виконувати роль своєрідного водяного акумулятора для виробітку додаткової електроенерії і підтримання безпечного експлуатаційного стану енергосистеми України.

Початковий проект Южно-Українського енергокомплексу передбачав будівництво ТГАЕС у складі 10 агрегатів, та він зазнав значних змін. У післячорнобильський період під тиском громадськості було припинено будівництво 4-го енергоблока ЮУАЕС та Костянтинівської ГЕС-ГАЕС. Зупинено і будівельно-монтажні роботи на Ташлицької ГАЕС. На той час у гідротехнічні об’єкти було вкладено більш як 300 млн доларів США. Будівництво станції поновилося тільки через 10 років. За участю 20-ти академічних та відомчих інститутів був розроблений новий уточнений проект пускового комплексу ГАЕС. Він мав у своїй основі екологічне обґрунтування та програму соціально-екологічного розвитку регіону. Було проведено комплексну державну експертизу проекту 5–ма державними експертними органами, які підтвердили доцільність цього будівництва. У 2006 та у 2007 роках в експлуатацію було введено перший та другий гідроагрегати відповідно.

 У теперішньому варіанті проект будівництва ТГАЕС передбачає поетапне спорудження третього гідроагрегату, збільшення верхньої водойми гідроакумулюючої електростанції і зведення 4, 5, 6 гідроагрегатів. Минулого року проведено комплексну експертизу проектної документації  та отримано позитивний  експертний звіт. Проект успішно погодили й у відповідних міністерствах та відомствах. Залишилося затвердити його у Кабінеті Міністрів. Та у зв’язку з введенням закону України, що запровадив новий дозвільний документ з оцінки впливу на довкілля (ОВД), постала необхідність проведення цієї процедури стосовно намірів підняття рівня Олександрівського водосховища, на цей раз до позначок 16,9 м та 20,7 м. Державну екологічну експертизу заповнення водойми до рівня 16 м було вже виконано, а її висновок включено до основних документів.

Енергетики, не зволікаючи, розпочали виконання нової процедури. Згідно з прийнятим нормативно-правовим актом у єдиному державному реєстрі на відкритому Інтернет-ресурсі, який перебуває у віданні Мінприроди, було розміщено оголошення про плановану ВП ЮУАЕС діяльність і початок проведення ОВД. У ньому вказаний обсяг досліджень та прогноз впливу на довкілля. Усі дані були доступні громадськості. Зацікавлені сторони мали можливість надсилати  свої пропозиції та зауваження.

Сьогодні договір на виконання оцінки впливу на довкілля укладено з генеральним проектувальником - компанією «Укргідропроект», що входить у проектно-інжиніринговий комплекс «Грант». Звітний документ гідроенергетики очікують вже у вересні. Його буде внесено до державного реєстру. Оскільки крім замовника та виконавця робіт учасником оцінки впливу на довкілля виступає й громадськість регіону, наступним кроком мають стати громадські слухання у районах, що підпадають під зону впливу ТГАЕС. За їх організацію згідно з новою процедурою відповідає Міністерство екології та природних ресурсів. Остаточний варіант матеріалів ОВД формуватиметься лише після аналізу результатів слухань. У минулі роки в районах вже проводились подібні обговорення. Гідроенергетики отримали низку зауважень і пропозицій від громадськості, екологів. Всі проблемні питання були включені до існуючого затвердженого проекту. У новому документі також будуть враховані і рекомендації екологічної експертизи, що була виконана Громадською радою при Міністерстві екології та природних ресурсів.

Зміна у законодавчих документах потребувала нового порядку і у затвердженні проектів будівництва. Відтепер усі вони, незалежно від вартості, згідно з постановою Кабінету Міністрів від 23 січня 2019 року, мають ухвалюватися замовником за узгодженням з відповідними відомствами. Проект «Завершення будівництва ТГАЕС. Введення гідроагрегатів №№3-6» був затверджений наказом НАЕК «Енергоатом» від 12 березня 2019 року. Загальна його вартість склала 14 млрд 254 млн 384 тис. грн. З них на сьогоднішній день освоєно 2 млрд 274 млн 600 тисяч. В основному кошти витрачені на роботи, що стосувалися підготовки та введення в експлуатацію 1 і 2 гідроагрегатів станції, а також продовження будівництва 3-го гідроагрегату.

«Практично за узгодженням з Міністерством екології заборони на будівництво гідроагрегату №3 немає. Є обмеження з подальшого спорудження 4,5,6 агрегатів. В чому воно полягає? Питання стоїть про заповнення  Олександрівського водосховища до позначки 20,7 м. Нагадаю, що для роботи шістьох агрегатів Ташлицькою ГАЕС достатньо рівня Олександрівського водосховища 16,9 метра. Більший запас води необхідний для здійснення санітарного попуску  нижче за течією. Олександрівське водосховище, яке є найнижчим у каскаді Бузьких водойм, сьогодні має забезпечувати спрацювання не менше 17 кубометрів на секунду. Як правило, у літні періоди витрата води знижується до 6 кубометрів за секунду, тому дуже важливим є збільшення запасу води задля забезпечення водогосподарських потреб населених пунктів, що розташовані нижче за течією. Це, можна сказати, засіб попередження можливої екологічної катастрофи нижче Олександрівської греблі»,- розповідає начальник управління капітального будівництва ЮУАЕС Павло Вірич.

Сьогодні добудова ТГАЕС ведеться у рамках інвестиційної програми НАЕК «Енергоатом». Вона діє з урахуванням погашення кредиторської заборгованості за раніше виконанні роботи і передбачає 434 млн гривень, які мають забезпечити виконання робіт на цей рік. Президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський затвердив графік будівництва другого пускового комплексу станції у складі третього агрегату. За два роки він має бути введений у дію. Завдання не з легких, кажуть енергетики, оскільки основне електротехнічне обладнання має тривалий термін виготовлення. На сьогодні всі цінові питання вивчені, пройдено маркетинговий аналіз. Проводяться роботи з ВП «Атомкомплект» щодо укладення контрактів, проведення тендерних процедур.

На об’єкті працює генеральний підрядник – місцева організація «Юженергобуд», яка веде основні будівельно-монтажні роботи. На гідроагрегаті №3 на штатне місце в шахту генератора-двигуна встановлено ротор. Придбані струмопроводи 15,75 кВт, виконується їх монтаж. На черзі - допоміжні обслуговуючі системи повітря, масла, технічної води.

Низка важливого обладнання, зокрема розподільчі пристрої, компресорні установки, дизель-генератори вже закуплені і до кінця року мають бути встановлені та налагоджені. Гідроенергетики також очікують надходження коштів для укладання контрактів на виготовлення блочного трансформатора і системи управління технологічним процесом. Це дороговартісне обладнання, строк виготовлення якого сягає 12-ти місяців. Цьогоріч мають бути проведені відкриті торги для визначення постачальника цих систем, аби вже наступного року віддати їх на монтаж.

«Ми планували кошти включити в тариф на електроенергію Ташлицької ГАЕС на друге півріччя 2019 року, але з 1 липня НКРЕКП практично не працює. З 1 липня також розпочав функціонувати новий ринок електроенергії. Тому на сьогодні додаткових грошей у нас немає. Та енергокомпанія знайшла можливість забезпечити об’єкт грошима на 2020 – 2021 роки. Це дасть можливість провести торги цього року, а вже оплачувати виготовлене обладнання у 2020-21 рр. Я думаю, що до того часу ринок електроенерії запрацює повноцінно, ми ці гроші вже отримаємо в 2020 році і зможемо заплатити за обладнання»,- зазначив начальник управління капітального будівництва ЮУАЕС Павло Вірич.

Разом з підготовкою до введення в дію гідроагрегату №3, паралельно проводяться роботи по третій черзі проекту - верхній водоймі. Йде процес проектування лівобережної греблі, що відсіче частину Ташлицього водосховища. З влаштуванням греблі корисний об’єм верхньої водойми ТГАЕС має зрости до 14,4 млн кубометрів. Це збільшить тривалість роботи гідроакумулюючої електростанції. Завершення робіт та введення в дію третьої черги будівництва планується в 2022 році.

Гідроенергетики сьогодні також працюють  за всіма напрямками, що пов’язані з довкіллям та історією. Продовжуються археологічні роботи в прибережній частині Олександрівського водосховища, укладені договори з профільними установами Національної академії наук України, а саме: інститутами геохімії, археології, геофізики, гідробіології, науково-природничим музеєм та ін. Результати досліджень будуть включені в нову оцінку впливу на довкілля.

Олександр Фальчиков, заступник головного інженера ВП ЮУАЕС - директор каскаду ГЕС-ГАЕС: «Наші проектанти обрали правильне місце для Олександрівського водосховища. Ми не торкаємося черноземів, не чіпаємо сільськогосподарську діяльність з вирощування зернових тощо. Ми знаходимося у вузькій гранітній ущелині. Значних збитків довкіллю не буде завдано, як про це гучно заявляють «зелені». Вплив на флору і фауну, заповідні об’єкти  буде мінімальний.

Існує ціла програма з перенесення і відновлення раритетних видів рослин. Підняття рівня Олександрівського водосховища до позначки 16,0 показало, що комахи, змії та інші представники фауни успішно переселяються вище по території, оскільки заповнення водойми відбувалося дуже повільними темпами – 5 см на добу. Розроблено звіт впливу на навколишнє середовище і виконується нова оцінка впливу на довкілля, які будуть розглядати всі зацікавлені сторони – наукові інститути, контролюючі органи, і вони нададуть свої висновки. Це і буде тією третейською стороною в нашому питанні».

Ташлицька ГАЕС - перший об’єкт в Україні, за відрахування від будівництва якого може відновлюватися соціально-екологічна інфраструктура регіону.

Проект із завершення будівництва ТГАЕС передбачає соціально-екологічну програму розвитку регіону. Енергетикам вдалося зберегти її і в уточненому варіанті. З першочергових 316 млн загальна сума в оновленому проекті зросла до більш як 910,5 млн гривень. З 2001 року, коли розпочалася реалізація програми, й до сьогодні виконано робіт на 162 млн 394 тис. гривень.    

Перша частина грошей на покращення соціально-екологічного стану регіону включена в тариф на виробіток електроенергії на друге півріччя 2019 року. НКРЕКП його не затвердила, тому коштів поки немає. Та на сьогодні спеціалісти енергокомплексу тісно співпрацюють з управлінням капітального будівництва Миколаївської обласної держадміністрації. Уточнюється, які саме соціально-екологічні заходи необхідно провести у населених пунктах. За 10 років потреби могли істотно змінитися.

За кошти від будівництва Ташлицької ГАЕС передбачається фінансування Арбузинського, Доманівського, Братського, Вознесенського, Первомайського, Новоодеського районів. Окремо визначені міста Южноукраїнськ, Вознесенськ, Первомайськ. Кошти направлятимуться в основному на влаштування водопостачання, водовідведення, на газифікацію населених пунктів, реконструкцію та будівництво шкіл, будинків культури, спортивних закладів. Так в Олександрівці планується спорудження спортивної школи, реконструкція загальноосвітньої. З нового, що з’явилося у програмі, – це міст між Богданівкою та Костянтинівкою. Його побудують для зручності мешканців двох населених пунктів, які знаходяться по різні береги річки Південний Буг. Вартість проекту складає 59 млн гривень.

Залишок фінансування на соціальні та екологічні заходи, пов’язані з будівництвом Ташлицької ГАЕС на сьогодні становить 748 млн 202 тис. гривень. Скільки коштів конкретно піде на той чи інший район буде вирішуватися на сесії Миколаївської обласної ради.

Завершення спорудження Ташлицької ГАЕС у складі 6-ти агрегатів дозволить скоротити на третину дифіцит в українській енергосистемі.

Найголовніша цінність гідроакумулюючих електростанцій полягає в тому, що для виробництва електричної енергії вони використовують відновлювані природні ресурси. Електроенергія, що виробляється в основному вночі, використовується ГАЕС для перекачування насосами води з нижньої водойми в верхню, до акумулюючого басейну. У періоди піків навантаження вода з верхнього басейну підводиться до гідроагрегатів ГАЕС, що включаються у роботу в турбінному режимі. Здатність ГАЕС покривати піки навантаження і підвищувати попит на електроенергію в нічний час робить її дієвим механізмом для вирівнювання режиму роботи енергосистеми.

Сергій Музиченко, головний інженер каскаду ГЕС-ГАЕС: «Крім покриття пікових навантажень, гідроакумулююча електростанція несе в собі функції швидкого резерву потужності для енергосистеми. На випадок якоїсь нештатної ситуації, ми можемо дуже швидко - протягом 10 хвилин за командою диспетчера включити обидва гідроагрегати і протягом двох годин видати в енергомережу 300 мегават. Ще одне з важливих завдань, яке виконує ГЕС-ГАЕС - це бути джерелом резервної потужності для атомної електростанції. У нас на АЕС розроблені організаційні документи, які регулюють роботу ТГАЕС на випадок настання надзвичайних ситуацій».

Олександр Фальчиков, заступник головного інженера ВП ЮУАЕС - директор Каскаду ГЕС-ГАЕС: «Більш як 10-річний досвід експлуатації Ташлицької ГАЕС показав її гостру необхідність для енергосистеми. Особливо зараз, в умовах дефіциту газу, вугілля потрібно дбайливо і розумно використовувати свої наявні ресурси. Ми наскільки зараз регламентовані в роботі, що затримка на 2 хвилини викликає службове розслідування».

Програмою розвитку гідроенергетики України  визначено необхідність введення додаткових маневрових потужностей, завершення будівництва гідроакумулюючих електростанцій, а також спорудження нових ГЕС-ГАЕС. Зазначені заходи дадуть змогу до 2026 року ввести в експлуатацію 3300,5 МВт потужностей. Частка гідроенергетики сягне більше 15,5 % генеруючих потужностей. Це створить сприятливі умови для інтеграції об’єднаної енергетичної системи України в Європейську та слугуватиме збільшенню експорту електроенергії. Але для досягнення компромісу у забезпеченні  збалансованого використання водних ресурсів і енергетичних потреб держави розвиток гідроенергетики України в сучасних умовах повинен стати більш екологізованим, з використанням кращих світових практик у цій галузі, що направлені на збереження  довкілля. І це розуміють енергетики.

                                          

Підготувала Марія Володимирова