Про Ташлицьку ГАЕС і вознесенські болячки

Источник публикации: 
регіональні ЗМІ
Дата публикации: 
10.2021

Мудрі кажуть: виправдовуватись щодо безпідставних звинувачень – вже частково визнати провину. Але ж буває, що саме надумана критика часто-густо формує громадську думку, а без оприлюднення позиції іншої сторони суспільство пристає на переконання «викривача». Як не крути, а щоб цього не сталося, без пояснень з боку звинуваченого не обійтися.

Міркуючи так, фахівці Южно-Українського енергокомплексу, попри поради мудрих, все ж вирішили відповісти на чисельні звинувачення щодо «безсумнівної шкоди» від існування та добудови Ташлицької ГАЕС у складі ВП ЮУАЕС. Серед іншого «викривачі» покладають на гідроакумулювальну станцію відповідальність за, не більше – не менше, «болячки наших земляків-вознесенців». І вже нині саме ГАЕС (а не як донедавна, з їхніх же слів, атомна станція) стала причиною хвороб жителів сусіднього міста та навіть збільшення вмісту радіонуклідів у воді Південного Бугу.

Енергетики наголошують: вони поважають право людей на власні переконання та зовсім не проти опонентів як таких – «на те й щука в морі, щоб карась не дрімав». Саме опоненти спонукають до вдосконалення безпеки підприємства. Тож фахівці-атомники - за конструктивну дискусію. Вони готові відповідати на запитання та надати всім охочим можливість ознайомитися з об’єктами енергокомплексу і  особисто переконатись у тому, що робота АЕС, ГЕС і ГАЕС безпечна. І роблять це протягом багатьох років. Як наприклад, запрошують на власні очі побачити надійну розділову дамбу між водосховищем-охолоджувачем атомної станції та верхньою водоймою Ташлицької ГАЕС, завдяки якій водообмін між ними неможливий.

І яким чином «викривачі» знайшли зв’язок між пусками перших двох гідроагрегатів гідроакумулювальної станції та змінами вмісту нуклідів у питній воді Вознесенська – фахівці лабораторії зовнішньої дозиметрії Южно-Українського енергокомплексу диву даються.

Чи то радіація, чи примара?

Наприклад, з «проаналізованих» і оприлюднених деякий час тому головою Вознесенської екологічної асоціації «Зелений світ» Сергієм Колєсніковим даних ОблСЕС, кажуть спеціалісти, не зрозуміло навіть, які результати радіологічних досліджень там відображені. Наприклад, наведений у завіреній самим же паном Колєсніковим таблиці показник <2,5! 29,09,06.  Що це - концентрація цезію-137, стронцію-90, сумарна бета-активність чи щось інше?

Натомість фахівці АЕС наводять результати вимірювань активності радіонуклідів у  воді Південного Бугу протягом 2005-2008 років (гідроагрегат №1 ТГАЕС введено в експлуатацію 2006 року, №2 – 2007-го), виконані атестованою лабораторією зовнішньої дозиметрії підприємства.

Концентрації радіонуклідів у воді річки Південний Буг, Бк/л

Радіонуклід

Місце відбору проб*

Рік

Допустимий рівень згідно з НРБУ-97

Нульовий фон**

2005

2006

2007

2008

Стронцій-90

с.Олексіївка, вище за течією річки від ЮУАЕС і ТГАЕС

0,029

0,031

0,022

0,029

10

0,046

с.Бузьке, нижче за течією річки від ЮУАЕС і ТГАЕС

0,028

0,017

0,022

0,020

Цезій-137

с.Олексіївка, вище за течією річки від ЮУАЕС і ТГАЕС

0,018

0,018

0,008

0,018

100

0,011

с.Бузьке, нижче за течією річки від ЮУАЕС і ТГАЕС

0,014

0,014

0,011

0,011

Сумарна бета-активність

с.Олексіївка, вище за течією річки від ЮУАЕС і ТГАЕС

0,21

0,29

0,45

0,39

1,00***

не вимірювався

с.Бузьке, нижче за течією річки від ЮУАЕС і ТГАЕС

0,18

0,22

0,21

0,22

                * розбіжність між показниками в місцях відбору вище та нижче за течією пояснюється різницею  у структурі та щільності ґрунтів, з яких радіонукліди, вимиваючись,  потрапляють до річкових вод

** заміри, виконані до пуску АЕС

*** згідно з «Гігієнічними вимогами до води питної, призначеної для споживання людиною»

 

Атомники підкреслюють: реальні показники концентрації радіонуклідів значно нижчі від допустимих рівнів. Мають вони конструктивні контраргументи й щодо радіаційного стану водосховища-охолоджувача АЕС, у якому, за словами того ж пана Колєснікова, «через забруднення радіонуклідами та хімією купатися, ловити рибу, кататися на байдарках не можна».

«Заборона дійсно існує, - каже начальник лабораторії зовнішньої дозиметрії ВП ЮУАЕС Андрій Гришан, - через те, що це – технічна водойма. А вода та риба водосховища-охолоджувача повністю відповідають «Допустимим рівням вмісту радіонуклідів цезію-137 і стронцію-90 у продуктах харчування та питній воді».

Концентрації радіонуклідів у воді водосховища-охолоджувача, Бк/л

Точка

контролю

Радіонуклід

Середнє значення за

2020 р.

Допустимий рівень (ДР) згідно з

НРБУ-97

% від ДР

Ташлицьке

водосховище-охолоджувач

90Sr

0,0207

10

0,207%

137Cs

0,0020

100

0,002%

134Cs

0,0017

70

0,002%

Тритій

137

30000

0,457%

 

Вміст радіонуклідів у рибі, яка вільно мігрує у водосховищі-охолоджувачі ЮУАЕС, за 2019 і 2020 рр., Бк/кг

Контрольований орган

Концентрація  радіонукліду

Примітка

90Sr

137Cs

2019 р.

2020 р.

2019 р.

2020 р.

Згідно з ДР-2006 від 03.05.2006р. допустимий рівень вмісту:

 Cs-137 - 150 Бк/кг,

 Sr-90 - 35 Бк/кг у м'якоті.

 Тушки

0,13

0,16

0,087

0,072

 Голови, кістки

0,79

0,95

0,118

0,096

       Щодо хімічного складу води фахівці відділу охорони навколишнього середовища Южно-Українського енергокомплексу наголошують: він повністю відповідає затвердженим допустимим концентраціям, згідно з дозволом на спецводокористування для водойми-охолоджувача Южно-Української АЕС.

       Про болячки вознесенців

 Не менш гучно звинувачують «войовничі викривачі» Южно-Український енергокомплекс і в хворобах та смертях наших земляків. «Достеменно відомо, що вознесенці хворіють та вимирають майже попереду всієї України», - стверджує  Сергій Колєсніков. Наводить навіть медичну статистику. Але й тут його дані виявляються дещо підігнаними під безапеляційну позицію автора.

Для прикладу візьмемо один з показників – онкологічну захворюваність. «Число онкохвороб у місті Вознесенськ за офіційними даними дійсно найвище на Миколаївщині, - констатує очільниця відділу охорони здоров’я Южно-Українського енергокомплексу Галина Хмілєвська. - Але як бути з фактом, що той же Вознесенський район у цьому розрізі перебував лише на 11 місці, а колишні Арбузинський та Доманівський, що теж входять до 30-кілометрової зони атомної станції, – на 9-му та 22-му місцях відповідно. Чи не наштовхує це на думку, що безпосередньо у Вознесенську є значно шкідливіші чинники, ніж сусідство з АЕС, які спричиняють онкологічні захворювання».

Порівняльний аналіз захворюваності на злоякісні новоутворення по Миколаївській області за 2011-2020 рр.

 (середній показник на 100 тис. населення, за даними УОЗ Миколаївської ОДА)

                *У 30-кілометровій зоні ЮУАЕС розташовані території Вознесенського району (зокрема, міст Вознесенськ і Южноукраїнськ), Доманівського, Братського (обидва після адмінреформи увійшли до складу Вознесенського району), Первомайського та Арбузинського районів (увійшов до складу Первомайського району) – загалом 109 населених пунктів, у яких проживає 160 тисяч осіб.     

Щодо країни загалом, то в областях, де розташовані атомні станції, реєструються абсолютно різні рівні захворюваності. Це за умови, що всі енергоблоки тут одного типу – ВВЕР. На Рівненщині, наприклад, не просто найменший показник серед АЕС, а й один з найнижчих в Україні.

 

Порівняльний аналіз захворюваності на злоякісні новоутворення  в областях України за 2010-2019 рр.
(
середній показник на 100 тис. населення, за даними національного канцер-реєстру України)

            *Чотири діючі АЕС України розташовані відповідно в Запорізькій, Миколаївській, Хмельницькій і Рівненській областях.       

   

Тож медики наголошують: за нормальних умов експлуатації атомної станції її радіаційний і нерадіаційний вплив на зовнішнє середовище є незначним і, відповідно, не є визначальним фактором впливу на здоров’я населення.

Чи злиють у річку радіоактивний коктейль?

Щодо «злиття 10 млн кубометрів гарячого густо підсоленого радіоактивного коктейлю з відокремленої вздовж автомобільного мосту частини технічної водойми-охолоджувача ЮУАЕС» у разі розширення верхньої водойми Ташлицької ГАЕС, яким залякують земляків опоненти енергокомплексу, енергетики теж мають аргументовані заперечення. «Скид води передбачається виконати в період весняної повені витратою 4,6-3,3 м3/с через існуючий паводковий скид з Ташлицької водойми-охолоджувача АЕС в Олександрівське водосховище та за допомогою плавучої насосної станції. Відповідно до водності повені на річці Південний Буг проєктом передбачена різна тривалість скиду води до рівня 90 м - від 1 до 3 місяців. Такий регламент скиду забезпечить дотримання екологічних вимог», - зазначено в Звіті з оцінки впливу на довкілля добудови ТГАЕС, який підготували незалежні науковці. І тут же: «Прогноз якості поверхневих вод в Олександрівському водосховищі в період опорожнення відсічної частини Ташлицького водосховища», виконаний програмою «Гідросфера» (розроблена Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем), свідчить, що показники, які впливають на розвиток біоти, та інтегральні показники не перевищуватимуть нормативних». Іншими словами, процес скидання буде так розтягнутий у часі, а концентрація скинутої  з водосховища води буде настільки низькою, що якість річкової води не зміниться.

Виконуватиметься скид води під пильним наглядом незалежних контролюючих організацій, додають енергетики. На сьогоднішній день якість води водойм, що використовуються у виробничій діяльності Южно-Українського енергетичного комплексу, а саме водосховища-охолоджувача ЮУАЕС, верхньої водойми Ташлицької ГАЕС та Олександрівсього водосховища (нижня водойма ГАЕС), а також річки Південний Буг - вище і нижче споруд енергокомплексу, - контролюють 5 організацій Мінприроди та МОЗ України.

Процес розширення верхньої водойми гідроакумулювальної станції – не забаганка енергетиків. Це – частина проєкту, який пройшов усі належні державні перевірки та експертизи. Результатом його втілення стане можливість остаточної добудови ТГАЕС у складі 6 гідроагрегатів (сьогодні працюють два, 3-й перебуває на завершальному етапі будівництва). І це – не просто додаткові кіловати, а суттєве посилення стійкості та надійності роботи енергосистеми України. Адже саме таким є найперше завдання Ташлицької ГАЕС.

Так болото, чи водний акумулятор?

Не погоджуються фахівці енергокомплексу й з наступним звинуваченням. «У якості нижньої водойми Ташлицької ГАЕС використовується руслове Олександрівське водосховище. А водосховища, як відомо, перетворюють річку на болото», - переконують опоненти. «Тільки не в нашому випадку, - заперечує начальник управління капітального будівництва Южно-Українського енергокомплексу Павло Вірич. - Під час роботи гідроакумулювальної станції відбувається процес інтенсивного перемішування всіх шарів води та насичення їх киснем за рахунок активної циркуляції. А це якраз запобігає застійним явищам і покращує якість води».

Не слід забувати, що, починаючи з 2010 року, коли рівень водойми підняли до позначки 16,0 м, Олександрівське водосховище виконує роль водного акумулятора. Накопичений у повноводні весняні місяці запас води дозволяє у меженний період  частково зменшити вододефіцит у нижній течії Південного Бугу. Проте акумульованого запасу вкрай мало, за посушливої спекотної погоди його вистачає не більш, ніж на два тижні. Лише один приклад: у липні 2017 року гідроенергетикам Каскаду ГЕС-ГАЕС Южно-Українського енергокомплексу довелося здійснити залпове скидання води з Олександрівського водосховища, аби забезпечити можливість водопостачання  Вознесенська та прилеглих сіл. Якби цього не зробили, рівень води в річці опустився б нижче критичної позначки для роботи системи водозабору насосної станції і без водопостачання залишилися б майже 70 тисяч людей.

«Для роботи шести запроєктованих агрегатів Ташлицької ГАЕС, - продовжує Павло Вірич, - достатньо рівня водосховища 16,9 метра. Підвищення ж рівня водосховища до максимальної проєктної позначки 20,7 м дозволить повністю зняти проблему нестачі води в пониззі річки. У такому разі об’єм, призначений для водогосподарських потреб, збільшиться втричі - з 13,8 млн м3 до 46,1 млн м³». Фахівці розрахували, що за таких умов життєдайної вологи має вистачити для наповнення річки нижче за течією впродовж усього року. І той же Вознесенськ у жаркі літні місяці врешті-решт забуде про щорічні загрози залишитися без води.

Та декому ці аргументи ой як не до вподоби. Тож дістають із нафталінових скринь чергові звинувачення. Буцімто, енергетики втілюють у життя заборонений проєкт добудови ТГАЕС у шахрайський спосіб. Те, що проєкт пройшов усі передбачені узгодження та затвердження для опонентів – не доказ. Що ж до коригувань, які він зазнав у процесі реалізації, то вони свідчать саме на користь проєкту, наголошують енергетики. Адже кожна зміна, детально прорахована та затверджена, спрямована на його вдосконалення і, що найголовніше, - на мінімізацію впливу на довкілля.  

Працівники енергокомплексу просять усіх земляків бути вдумливими. Не піддавайтеся на емоційні заклики та яскраві лозунги. Часто за ними стоять чиясь вигода та підтасовані факти. Читайте. Співставляйте. Приїздіть на екскурсію до енергокомплексу. Вам будуть раді. Думка кожного з вас для семитисячного колективу підприємства, що об’єднує АЕС, ГЕС і ГАЕС, дуже важлива. 

Галина МЕДВІНСЬКА, управління інформації та громадських зв’язків,

за матеріалами лабораторії зовнішньої дозиметрії, відділу охорони навколишнього середовища, відділу охорони здоров’я та управління капітального будівництва ВП ЮУАЕС