Повітря, яким ми дихаємо

Источник публикации: 
регіональна преса, Інтернет ЗМІ
Дата публикации: 
12.2020

На Южно-Українській АЕС проводиться планова перевірка джерел нерадіаційних викидів у атмосферне повітря. Таких на підприємстві, за інформацією спеціалістів відділу охорони навколишнього середовища ЮУАЕС, 412.

На атомній станції нерадіаційний вплив на повітря під час роботи може створювати пуско-резервна котельня, 3 мобільні дизельгенератори, 11 резервних дизельних електричних станцій. Останні призначені для забезпечення автономного енергопостачання систем безпеки енергоблоків.

Кожен «мільйонник» станції обладнаний трьома ізольованими одна від однієї системами безпеки, які в змозі самостійно вирішити завдання його аварійного розхолоджування. Та в режимі нормальної експлуатації АЕС резервні дизельні електричні станції перебувають у стані «очікування», тобто постійної готовності до пуску, як і мобільні дизельгенератори та пуско-резервна котельня.

«На підприємстві постійно проводиться реконструкція та модернізація обладнання, яка дозволяє зменшити кількість викидів у атмосферне повітря. Так, на пуско-резервній котельні було вдосконалено димову трубу, чим вдалося попередити попадання забруднюючих речовин у приземний шар атмосфери. Високосірчисте паливо замінено на низькосірчисте, цим майже в три рази зменшено викиди оксидів сірки та вуглецю. Якщо порівнювати внесок нашого підприємства в забруднення атмосферного повітря по області, то ця цифра не досягне й 1% від загальної кількості. Викиди забруднюючих речовин від роботи атомної електростанції набагато менші, ніж від теплової електростанції, яка працює на вугіллі, мазуті тощо», - розповіла Олена Чазова, інженер відділу з охорони навколишнього середовища ЮУАЕС.

У цеху ремонтно-механічних майстерень енергоремонтного підрозділу  ЮУАЕС функціонує кузня. Горно тут працює на вугіллі. Під час ковальських робіт утворюються димові гази. Наталя Нерянова, хімік відділу охорони навколишнього середовища ЮУАЕС, яка  виконує заміри викидів забруднюючих речовин, зазначає: «Під час горіння вугілля утворюються сажа, діоксиди азоту та сірки, оксид вуглецю та інші хімічні сполуки. Заміри демонструють, що всі показники перебувають у допустимих концентраціях».

У ремонтних майстернях ЮУАЕС використовуються також електричні печі для розігріву деталей та ванни гартування металу. Під час їхньої роботи утворюються оксид вуглецю та мінеральне масло. Працюють і різні заточувальні верстати для обробки інструменту, пости зварювання. Всі ці потенційні джерела забруднення оснащені системами вентиляції та очищення повітря, які на підприємстві ретельно перевіряються.

Дільниця ремонту цеху теплової автоматики та вимірювань забезпечена двома установками з очищення повітря. Тут виготовляють металоконструкції для потреб АЕС. Станційні екологи кажуть, що ефективність роботи пилогазоочисної установки ПА-700 сягає 98%. «У процесі роботи утворюється пил, який забруднений абразивними речовинами. Його потрібно очищувати. Разом із відділом охорони навколишнього середовища ми цим і займаємось. Два рази на рік перевіряємо ефективність роботи пилогазоочисних установок ПА-700», - розповів Олександр Гнатовський, старший майстер цеху теплової автоматики та вимірювань ЮУАЕС.«У відповідності до правил експлуатації установок очищення, ми виконуємо їх перевірку, оформлюємо акти технічного стану, ефективності роботи. З одного кілограма пилу, що має вийти з ПА-700, тільки 5% потрапляє в атмосферне повітря. Це хороший відсоток очищення», – підсумувала Олена Чазова.

Загалом на підприємстві діють 23 пилогазоочисні установки різної модифікації. Завдяки їм щорічно вдається утримувати від викиду в атмосферу  14-20 тонн забруднюючих речовин.

АЕС постійно контролює обласна екологічна інспекція. Результати замірів ефективності роботи систем очищення співпадають. Нерадіаційний вплив на довкілля від сучасної АЕС, як і радіаційний, значно менший від дозволених значень.

В Україні будь-яке виробництво повинно мати дозволи на промислові викиди, чітко їх регламентувати та контролювати. На жаль, далеко не кожне господарство прагне дотримуватись природоохоронних заходів, зменшувати свій вплив на довкілля, модернізуючи та вдосконалюючи застарілі технології виробництва. На ЮУАЕС проведена інвентаризація всіх джерел забруднення, отримані відповідні дозволи. На підприємстві також ведеться чітка політика з персоналом щодо заходів збереження довкілля.

Стан справ у світі та в Україні

Найбільше на якість атмосферного повітря впливають виробництва, які використовують у якості палива вугілля, нафту, торф, мазут, природні гази тощо. Внаслідок їх горіння виділяються такі хімічні речовини, як оксиди вуглецю, азоту, сірки, а також метан, сажа та інші, що викликають зміни клімату. Щорічно у світі спалюють понад 10 млрд тонн органічного палива, переробляють близько 2 млрд рудних і нерудних матеріалів.

Так, щороку світове господарство викидає в атмосферу понад 15 млрд тонн вуглекислого газу, 200 млн тонн оксиду вуглецю, понад 500 млн тонн вуглеводнів, 120 млн тонн золи. Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферу перевищує 19 млрд тонн.

У цілому  налічується більше 500 шкідливих речовин, котрі забруднюють атмосферу.

Основні джерела забруднення атмосфери  Сучасний журнал про безпеку – Надзвичайна ситуація

 

Домішки

 

Основні джерела

Середньорічна концентрація у повітрі, мг/м3

Шкідлива дія на організм людини

Природні

Антропогенні

Тверді частки (попіл, пил)

Вулканічні виверження, пилові бурі, лісові та степові пожежі

Спалювання палива на промислових і побутових підприємствах

У містах 0,04–0,4

Найнебезпечні порошинки розміром менше 1 мкм в діаметрі, тому що вони легко проникають у легені людини і можуть стати причиною хронічного захворювання. Пил, що містить домішки отруйних хімічних сполук, має на організм токсичну дію

S02 (діоксид сірки)

Вулканічні виверження, окиснення сірки і сульфатів, розсіяних у морях

Промисловість, автотранспорт

У містах – до 1,0

Має загальнотоксичну дію і викликає захворювання дихальних шляхів. Подразнююча дія газу в разі  концентрації в повітрі понад 20 мг/м3

NO2

(діоксид азоту)

Лісові та степові пожежі

Промисловість, автотранспорт, теплоелектростанції

У районах із розвинутою промисловістю – до 0,2

Хвороба дихальних шляхів

СО (оксид вуглецю)

Лісові та степові пожежі, океанічні сполуки

Автотранспорт, промислове енергоустаткування, чорна металургія

У містах – від 1 до 50

Гостре отруєння при концентрації в повітрі 220–500 мг/м3 і хронічне отруєння – у разі постійного вдихання концентрації 20–30 мг/м3

Летючі вуглеводні

Лісові та степові пожежі, природний метан

Автотранспорт, випаровування нафтопродуктів

У районах із розвинутою промисловістю – до 3,0

Мають наркотичну дію, у малих концентраціях викликають головний біль, запаморочення

Поліциклічні

ароматичні

вуглеводні

Автотранспорт, хімічні заводи, нафтопереробні заводи

У районах з розвинутою промисловістю – 0,01

Розвиток злоякісних новоутворень

 

В Україні основними забруднювачами повітря залишаються підприємства чорної металургії, вугільної промисловості, хімічної та нафтопереробної галузей. Значний вплив мають викиди з ТЕС та автомобілі, кількість яких щороку зростає.

За даними Центральної геофізичної обсерваторії (ЦГО) ім. Бориса Срезневського оцінка стану забруднення атмосферного повітря в містах України протягом І півріччя 2020 року здійснювалася за даними спостережень у 39 містах на 129 стаціонарних постах державної системи моніторингу гідрометслужби. За комплексним індексом забруднення атмосфери, який враховує ступінь забруднення атмосферного повітря за п’ятьма пріоритетними забруднюючими домішками, список міст із дуже високим рівнем забруднення очолюють Маріуполь (14,3), Кам’янське (13,1), Одеса (13), Дніпро (12,4) і Кривий Ріг (12). За ними йдуть Київ (9,5), Миколаїв (8,3), Херсон (7,8), Черкаси (7,8) і Запоріжжя (7,7). Дуже високий і високий рівень забруднення повітря був зумовлений здебільшого значними середніми концентраціями формальдегіду, діоксиду азоту, фенолу, фтористого водню, оксиду вуглецю, завислих речовин - констатується в дослідженні ЦГО.

У цілому ж, якщо порівнювати показники по областях країни, якість атмосферного повітря на Миколаївщині є задовільною.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення за регіонами та окремими населеними пунктами

 (тис.т)

 

2010

2015

2016

2017

2018

2019

Україна

4131,6

Україна 1

4095,3

2857,4

3078,1

2584,9

2508,3

2459,5

Автономна Республіка Крим

32,3

Вінницька  область

103,0

134,7

119,8

155,8

97,3

99,7

Волинська область

8,2

4,7

4,7

5,1

5,1

5,3

Дніпропетровська область

933,1

723,9

833,0

657,3

614,3

576,9

Донецька область

1378,1

917,6

981,4

784,8

790,2

773,5

Житомирська область

18,4

9,0

9,3

10,3

13,0

12,7

Закарпатська область

17,4

4,4

4,9

3,2

4,0

3,7

Запорізька область

217,5

193,7

167,0

180,9

174,7

173,4

Івано-Франківська область

169,2

223,9

196,7

198,3

221,4

205,0

Київська область

106,8

78,1

98,2

48,2

81,3

84,4

Кіровоградська область

14,8

14,2

11,8

12,2

12,2

12,8

Луганська область

511,7

115,2

155,5

75,1

46,7

37,3

Львівська область

113,2

102,4

103,1

109,1

106,7

88,9

Миколаївська область

21,5

15,8

13,9

14,2

13,1

12,1

Одеська область

29,2

26,1

26,4

29,6

37,4

33,1

Полтавська область

72,8

55,6

56,2

55,9

52,2

51,0

Рівненська область

12,9

10,2

9,1

9,6

9,1

9,9

Сумська область

31,7

17,5

19,8

20,3

20,8

21,7

Тернопільська область

18,5

8,5

9,0

10,6

10,2

9,4

Харківська область

151,9

53,4

100,2

45,0

44,7

106,5

Херсонська область

5,3

8,9

9,7

9,6

12,4

17,8

Хмельницька область

19,1

18,3

21,7

21,1

22,1

20,3

Черкаська область

61,2

57,5

52,3

48,3

57,9

51,8

Чернівецька область

3,8

3,2

3,0

3,3

2,7

2,4

Чернігівська область

47,4

33,9

37,1

31,6

29,7

27,4

м.Київ

28,6

26,7

34,3

45,5

29,2

22,3

м.Севастополь

4,0

1  Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим,

м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях

 

У червні 2020 року Україна приєдналася до Європейської онлайн-системи відображення даних про якість атмосферного повітря. У амбітних планах – покрити сучасними пунктами моніторингу всю територію України. Тоді кожен громадянин матиме доступ до інформації про реальну якість повітря, яким він дихає.

Марія ВОЛОДИМИРОВА