Повітря Миколаївщини: могло б бути набагато гірше

Источник публикации: 
регіональна преса, Інтернет ЗМІ
Дата публикации: 
12.2020

Коли йдеться про забруднення повітря, найчастіше, про що наразі згадують ЗМІ – глобальне потепління. Однак, існує інша проблема, яка на думку експертів ООН з питань навколишнього середовища, не отримує належної уваги. Вони називають забруднення повітря «невидимим вбивцею», який щогодини забирає життя 800 осіб або 7 млн на рік джерело.

Атмосферне забруднення є причиною респіраторних, інфекційних і серцевих захворювань, інсульту, раку легенів і ускладнень, пов'язаних з вагітністю. У дітей все частіше проявляється астма, хронічна легенева недостатність, затримка росту, діабет, дитяче ожиріння і розумова відсталість.

Хоч по всій Україні найбільшу частку всіх забруднюючих речовин виділяють енергетика та промисловість (понад 60%), основним забруднювачем повітря на Миколаївщині є транспорт. Миколаївській області, яка на відміну від обласного центру показує доволі непогані результати у загальнодержавному рейтингу чистоти повітря,«пощастило» мати енергетичного гіганта, без якого ситуація була б значно гіршою. Йдеться про Южно-Український енергокомплекс, який щомісяця виробляє майже10% від загального обсягу електроенергії у країні. Якби замість АЕС ми під боком мали ТЕЦ такої ж потужності, то щомісяця спалювалось кілька мільйонів кубометрів природного газу чи сотень тисяч тонн донецького вугілля. А це до мільйона додаткових тонн вуглекислого газу. Чималі викиди. Додайте до цієї цифри солідний перелік інших токсичних та небезпечних речовин, що виділяються у процесі спалювання викопного палива.

Якщо порахувати кількість людей, які в середньому гинуть через аварії та забруднення задля вироблення 1 ТВт·год (терават-година) електроенергії різними джерелами, то виходить, що атомна енергетика перебуває далеко позаду багатьох інших галузей паливно-енергетичного комплексу.

джерело

Багато хто може запитати «А як же відновлювальні джерела?» Сонячна станція (СЕС) такої ж потужності як ЮУАЕС займала б площу у кілька десятків квадратних кілометрів, а вітряна (ВЕС) – у кілька сотень. Неприпустима розкіш для родючих земель півдня України, чи не так? Крім того, ВЕС і СЕС вимагають певних погодних умов і резервного живлення.

Показовим є приклад Німеччини, яка у 2011 році взяла курс на відмову від атомної енергетики на користь «зеленої» і планує зупинити всі 17 реакторів до кінця 2022 року. Для того, щоб «підстраховувати» нестабільні сонячні та вітрові станції, довелось на повну завантажити теплові станції. І як наслідок, замість зменшення викидів у атмосферу (до якого так прагнув уряд) Німеччина отримала підвищення забруднення. Такий крок коштує країні понад 1000 життів на рік, вважають дослідники некомерційного Національного бюро економічних досліджень США.

Кращим підтвердженням є індекс екологічної ефективності EPI (Environmental Performance Index), що визнаний в усьому світі. Німеччина за підсумками 2018 року не увійшла навіть до першої десятки країн-лідерів за показником EPI. Натомість Франція, з її першим місцем у світі за часткою атомної генерації в загальному обсязі виробництва електроенергії в країні, посідає за індексом екологічної ефективності друге місце. До речі, на першому — Швейцарія, де атомна енергетика також складає близько 40% енергоринку.

Можливо, це звучить дещо пафосно, однак на сьогодні атомні станції врятували вже декілька мільйонів життів, які могли б бути втрачені через забруднення повітря. Люди можуть зробити сонячні панелі дешевшими, а вітряні турбіни більшими, але не можуть змусити сонце світити більш регулярно, а вітер дути сильніше. Доки у світі постійно зростає попит на безпечну та низьковуглецеву енергію, атомна енергетика гратиме ключову роль серед різних видів генерації.

 

Анна ЛИТКІНА