Петро Порошенко: Атомники мають отримати фінансові можливості для розвитку, для створення нових потужностей, для використання експортного потенціалу

Источник публикации: 
Регіональні ЗМІ
Дата публикации: 
03.2019

Атомники мають отримати фінансові можливості для розвитку, для створення нових потужностей, для використання експортного потенціалу

Учасники наради під головуванням Президента України підтримали проект «Енергоміст «Україна – ЄС» та добудову блоків Хмельницької АЕС.

«Гарантом енергетичної безпеки та розвитку економіки української держави є, без перебільшення, атомна енергетика. Минулі п’ять років стали визначальними для розвитку української атомної генерації. У цей час в умовах війни для розвитку української ядерної галузі вдалося зробити більше, ніж за всі попередні роки незалежності», – наголосив Президент України Петро Порошенко на нараді з питань розвитку атомної енергетики та підвищення рівня ядерної безпеки, що відбулася 18 березня на Хмельницькій АЕС.

У нараді взяли також участь очільник Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський, перший віце-прем’єр-міністр України Степан Кубів, міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Насалик, президент НАЕК «Енерго-атом» Юрій Недашковський, глава Держатомрегулювання Григорій Плачков, генеральні директори АЕС та сервісних підрозділів Енергоатома, а також керівництво Хмельницької АЕС.

 

За останні 5 років атомна енергетика України позбавилась

залежності від російської монополії

У своєму виступі Петро Порошенко зазначив, що за останні 5 років атомна енергетика України зробила визначний прорив та позбавилась залежності від російської монополії. «Українська атомна енергетика навіть після проголошення незалежності тривалий час оберталася виключно на російській орбіті. Росія використовувала нашу залежність від російських технологій, обладнання, палива для того, щоб шантажувати не лише Енергоатом, а всю українську енергетику, а значить – українську державу. Революція гідності переломила ситуацію. Напрям українського шляху був визначений. Тепер він зафіксований в Конституції. Ні відкрита російська агресія, ні гібридна війна не змусять нас повернути назад. Створення армії, асоціація з Євросоюзом і зона вільної торгівлі, відновлене економічне зростання, Томос, децентралізація – все це кардинально змінило Україну. На місці гасел і декларацій ми створили надійний фундамент української державності. Цей фундамент п’ять років випробовував на міцність російський агресор і розхитували безвідповідальні політикани всередині України. Але він вистояв і в нас є підстави говорити, що ми створили для України шанс стати великою державою, країною вільних, щасливих і заможних людей», – зазначив Президент України.

Петро Порошенко підкреслив, що за останні 5 років, незважаючи на важкі для всієї країни умови, пов’язані із військовою агресією на сході України та анексією Криму, атомникам вдалося збільшити частку електроенергії, яку генерують АЕС, більш ніж на 20%. Паралельно з цим в стислий час були вжиті рішучі заходи, пов’язані із мінімізацією послуг країни-агресора в ядерній сфері з одночасним забезпеченням високого рівня ядерної, радіаційної, екологічної та експлуатаційної безпеки АЕС відповідно до вимог міжнародних та національних стандартів.

«Найперший наш успіх, що якісно змінив ситуацію, – це диверсифікація джерел постачання свіжого ядерного палива для українських АЕС. Десятки років агентура ФСБ і російське лобі у високих кабінетах гальмували проект диверсифікації, а влада Януковича практично поховала його, – наголосив у своєму виступі Петро Порошенко. – Тепер завдяки співпраці з американською компанією Westinghouse, Україна стала першою країною у світі, яка здійснила диверсифікацію постачань ядерного палива. Можна стверджувати, що нам вдалося подолати монопольну залежність української атомної генерації від російського ядерного палива».

Водночас Президент України поставив перед очільниками енергетичної галузі наступне стратегічне завдання – будівництво власного заводу з виготовлення ядерного палива у складі НАЕК «Енергоатом». «На користь такої пропозиції говорить той факт, що Енергоатом є єдиним споживачем ядерного палива, та вже виготовляє окремі його складові», – підкреслив він.

 

Малі модульні реактори – нові робочі місця

та можливості для технологічного

розвитку України

Також високо оцінив очільник держави успіхи Енергоатома у реалізації проекту будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива для українських АЕС, який отримав кредит США на суму 250 млн доларів. Кредитори повірили в проект, зокрема, завдяки результатам аудиту Енергоатома. Тепер підприємство має високий кредитний рейтинг і не лише вигідну ставку кредитування, а й хороші можливості для наступних проектів, – відзначив Президент України. Для цього вже зроблені перші кроки із підписанням у 2018 році з американською компанією Holtec International Меморандуму щодо співпраці у використанні малих модульних реакторів SMR-160 в Україні. А також – щодо подальшої локалізації виробництва обладнання для SMR-160 на українських підприємствах. «Здійснення такого проекту означатиме вихід на якісно новий рівень можливостей, створення тисяч нових робочих місць і головне – дасть поштовх стрімкому технологічному розвитку нашої країни», – наголосив глава держави.

Ці та інші проекти є ключовими для розвитку атомної енергетики, що в свою чергу забезпечить збереження існуючих та створення нових робочих місць, великий обсяг замовлень для українських підприємств, і головне – впевненість майбутніх поколінь атомників в перспективності ядерної галузі для працевлаштування і подальшої роботи.

 

Енергетичний міст «Україна – ЄС»:

експорт електроенергії та добудова нових блоків

Президент України також зазначив, що вибір місця зустрічі став невипадковим, оскільки саме на Хмельницькій АЕС знаходяться на старті ще два надважливих проекти для енергетичної безпеки та розвитку України – Енергетичний міст «Україна – ЄС» та добудова 3 та 4 енергоблоків Хмельницької АЕС. Петро Порошенко підкреслив, що реалізація євроінтеграційного проекту Енергетичного мосту не лише забезпечить збільшення експорту електроенергії з нашої країни, але й дозволить залучити кошти на добудову двох нових енергоблоків. «Це відповідає нашим стратегічним інтересам і баченню майбутнього розвитку енергетики, а також інтересам енергетичної безпеки наших партнерів – країн ЄС».

Він також відзначив співпрацю НАЕК «Енергоатом» з СБУ та Нацгвардією у реалізацій заходів із унеможливлення терористичних загроз і посилення фізичного захисту атомних електростанцій України та висловив готовність підтримати пропозиції, необхідні для розвитку урановидобувної галузі.

Окремо Петро Порошенко зупинився на реформі енергетичного ринку, яка стартувала у поточному році. «В цій ситуації атомна енергетика набуває особливо важливого значення. Атомники мають отримати фінансову можливість для розвитку, для створення нових заміщуючих потужностей, для використання свого експортного потенціалу.

Серед стратегічних завдань, які стоять перед Україною глава держави відзначив завершення підготовки України до вступу до Європейського Союзу та НАТО. «Ми маємо усвідомити те, що рух на цьому шляху не став незворотним, і є великий ризик, що нас спробують розвернути назад. Наш обов’язок – об’єднати усіх, хто готовий захищати Україну і працювати заради її процвітання, заради безпеки і добробуту. Коли ми єдині – для нас немає нічого неможливого. Ми доб’ємося енергетичної незалежності України, до якої ми з вами вже зробили суттєві кроки. Наша потужна і безпечна атомна енергетика вийде на нові технологічні і економічні рубежі. Ми збудуємо Україну процвітаючих громад, країну вільних, щасливих і заможних людей», – наголосив Петро Порошенко.

У свою чергу президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський зазначив, що для атомної галузі є дуже знаковим те, що візит Голови Держави на Хмельницьку АЕС відбувається якраз в момент проведення міжнародного конкурсу на вибір приватного партнера для реалізації найбільш амбітного за всю історію національної енергетики Проекту – «Енергетичний міст «Україна – Європейський Союз». «Це якраз той самий «енергетичний безвіз», про який Ви, пане Президенте, нещодавно говорили в Запорізькій області», – підкреслив Юрій Недашковський.

Він зазначив, що окрім техніко-економічного, цей проект має дуже серйозне історичне і геополітичне підґрунтя. Повітряною лінією електропередач довжиною майже 450 кілометрів класом напруги 750 кВ, яка з’єднує Хмельницьку АЕС з підстанцією 750/400 кВ «Віделка» біля міста Жешув у Польщі, у минулі роки в період з 1988-го до 1991-го року здійснювався експорт електричної енергії з України до Польщі. Наразі, незважаючи на можливість значних економічних вигід для обох сторін, ця лінія, на жаль, залишається вимкнутою і не використовується.

Сьогодні Росія, використовуючи експортне електричне з’єднання Польщі, що фінансується за рахунок ЄС, та гібридну електричну систему Литви має всі шанси, починаючи з 2020-го року, стати ключовим гравцем у регіоні після введення в експлуатацію білоруської АЕС Островець потужністю 2400 МВт. Запобігти цьому якраз і могло би своєчасне введення в роботу Енергетичного моста, що дозволить збільшити генеруючу потужність системи, а експортний потенціал «Бурштинсь-кого енергоострова» зросте від нинішніх 550 до 1550 МВт.

«При цьому, – наголосив президент НАЕК «Енергоатом», – Енергетичний міст відкриває нові взаємовигідні можливості: енергетичне кільце» «Жешув - ХАЕС - Альбертирша», дозволить здійснювати транзитну передачу електричної потужності 1300 МВт між різними регіонами Європи (від Німеччини, Польщі через Україну до Угорщини, Румунії та країн балканського регіону).

Юрій Недашковський висловив впевненість, що нарада під головуванням Президента України дасть додаткові імпульси для всіх гілок влади і сигнали для національних регуляторів щодо поєднання зусиль в його успішній реалізації.

Він зазначив, що успішно виконуються визначені Стратегією завдання з подальшої диверсифікації джерел постачання ядерного палива для АЕС, створення запасу свіжого ядерного палива і розширення номенклатури виготовлення комплектуючих виробів для СЯП. Підписано доповнення до контракту з компанією Westinghouse, яким передбачається розширення обсягів і «географії» постачання свіжого ядерного палива. Крім того, планується розгорнути виробництво на потужностях ВП «Атоменергомаш» комплектуючих виробів - головок і хвостовиків для паливних касет за технологією Westinghouse. Створено річний запас СЯП, що з урахуванням спеціальних положень контракту з Westinghouse гарантує забезпечення паливом наших АЕС за будь-яких форс-мажорних обставин.

На заводах Holtec International відбувається виробництво і заводські приймальні випробовування основного і допоміжного обладнання. «Поставлено в Україну і прийнято вже 45 з 64 одиниць обладнання. Ведуться будівельні роботи по всіх титульних об’єктах безпосередньо на майданчику сховища, а також виконуються ядерні модифікації на Хмельницькій, Рівненській та Южно-Українській АЕС. Будівельна готовність сховища на сьогодні складає близько 72%. Практично завершено всі роботи із спорудження під’їзної залізничної колії до майданчика сховища», – повідомив Юрій Недашковський.

Юрій Недашковський також підкреслив, що продовження строків експлуатації діючих енергоблоків АЕС технічно можливо щонайменше на 20 років понад проектні. В коштах – це більш ніж у 20 разів дешевше, ніж спорудження нових потужностей. Це дає можливість зберегти існуючий парк реакторних установок і отримати необхідний ресурс часу для підготовки до нового ядерного будівництва. «У нас немає жодного сумніву, що у серпні цього року ХАЕС-1 буде підключено до мережі на продовжений строк служби. А у 2020-му році ми завершимо всю Програму», – наголосив президент Енергоатома.

 

Добудова Х3-Х4 – потужний інноваційний

поштовх економіки України

Щодо нового будівництва президент Енергоатома наголосив: «У мене немає жодних сумнівів щодо можливості успішної добудови ХЗ/Х4. Дешево і в строк! З максимальною локалізацією у 60-70%. З потужним інноваційним поштовхом і репутаційними надбаннями для України!» Водночас, говорячи про вибір реакторних технологій для нових енергоблоків Юрій Недашковський підкреслив, що з огляду на світові тренди, можливо, майбутнє української ядерної енергетики буде за, так званими, малими модульними технологіями, які відповідатимуть найсучаснішим вимогам з безпеки, обіцяють бути дешевшими за капіталовкладеннями і споруджуватися за два-три роки з моменту заливання першого кубометру бетону.

Відтак, за його словами, одним з напрямів розвитку атомної енергетики та економіки України в цілому може стати впровадження в Україні малих модульних реакторів, зокрема SMR-160 компанії Holtec International: «Простота і компактність, модульність конструкції, заводське виготовлення, суттєве скорочення об’ємів обладнання та систем, і найголовніше – внутрішньо притаманна безпека (walk-away-safe), підвищений фізичний захист, простота і надійність в експлуатації – все це виглядає надзвичайно привабливим. А невеликі терміни будівництва і можливість поточного – модульного введення в експлуатацію дозволяють уникнути інвестиційних ризиків або ж серйозно їх мінімізувати».

Юрій Недашковський проінформував керівництво держави, що Енергоатом не тільки досліджує можливість застосування цієї технології в Україні, але й активно крок за кроком стає співавтором її розроблення, адаптації до української нормативної бази і потреб вітчизняної енергетики. «Наразі опрацьовується питання утворення міжнародного консорціуму у складі Енергоатома, Holtec International і Державного науково-технічного центру з ЯРБ з метою підготовки масиву вихідних даних та аналітично-розрахункових матеріалів і обґрунтувань, які в подальшому будуть використані як для застосування малих модульних технологій в Україні, так і спільного просування їх у треті країни», – зазначив він.

 

Ключовим досягненням атомників є збереження унікального

інтелектуального, організаційного

та наукового потенціалу

Виступ Президента України Петра Порошенка та очільника НАЕК «Енергоатом» Юрія Недашковського повністю підтримав глава Комітету Верховної Ради України з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський, зазначивши, що протягом останніх п’яти років вдалося не лише відстояти інтереси України на різних фронтах, але й перейти у системний наступ на енергетичному фронті. «Цей наступ забезпечить стратегічні інтереси держави. Нам вдалося сформувати енергетичне законодавство, яке повністю відповідає вимогам Третього енергетичного пакету ЄС і нашим зобов’язанням перед країнами Європейського Союзу в рамках Угоди про асоціацію», – підкреслив народний депутат. Олександр Домбровський зазначив, що наразі Комітет з ПЕК вніс на розгляд Парламенту 48 енергетичних законопроектів, з яких 12 законопроектів присвячені питанням підтримки та розвитку атомної енергетики. «Сьогодні Верховна Рада та Уряд спільно з Президентом України працюють над трьома ключовими блоками. Перший блок – питання енергетичної безпеки, посилення ролі регулятора і забезпечення надійної та безпечної роботи атомної енергетики. Блок другий – питання соціального захисту людей, які працюють в енергетиці, та атомній енергетиці зокрема, а також людей, які проживають в містах розміщення об’єктів ядерно-енергетичного комплексу. Третій блок, дуже важливий, це питання фінансової безпеки нашої енергетики, в першу чергу, атомної генерації», – уточнив Олександр Домбровський.

Він подякував голові держави за доручення щодо вирішення трьох критично важливих для розвитку атомної енергетики питань. «Позиція перша – це захист коштів фінансового резерву, призначеного для зняття з експлуатації ядерних установок, від інфляції. Енергоатом кожного року перераховує у відповідний фонд достатньо велику суму коштів, але є проблема захисту цих коштів від інфляційних процесів. Позиція друга – соціальна компенсація територіям розміщення АЕС. Адже на сьогодні за цим напрямом є заборгованість держави перед органами місцевого самоврядування, і дуже правильно, що Президент дав доручення повернути цю заборгованість, для того, щоб у 2019-2020 роках місцеві громади мали можливість отримати нові об’єкти соціальної інфраструктури та вирішувати свої соціально-економічні проблеми. І третя позиція – це вирішення проблеми заборгованості за відпущену електроенергію, адже левова частина цієї заборгованості – близько      13 млрд грн. – це заборгованість перед Енергоатомом», – зазначив голова профільного комітету ВР.

Резюмуючи, Олександр Домбровський висловив підтримку проекту «Енергетичний міст Україна - ЄС». «Думаю, що ключовим досягненням наших атомників є збереження унікального інтелектуального, організаційного та наукового потенціалу. Саме завдяки цьому потенціалу можлива реалізація таких масштабних проектів як Енергетичний міст та добудова третього і четвертого енергоблоків ХАЕС. Ці проекти дадуть потужний імпульс зростанню української енергетики та економіки. Дякую атомникам, бо саме ваша робота, ваші успіхи лежать в основі енергетичної безпеки держави», – наголосив народний депутат.

 

Проблеми атомників у центрі уваги Президента України

Проведена нарада є без перебільшення знаковою подією для атомників, адже на найвищому державному рівні були обговорені найбільш важливі та перспективні проекти розвитку галузі, надані відповідні доручення та прийняття рішення. Підбиваючи підсумки зустрічі, Президент України висловив впевненість у її результативності для подальшого розвитку атомної енергетики. «Дуже добре, коли актуальні питання ядерно-енергетичної галузі, питання енергетичної безпеки держави обговорюються у колі однодумців. Я ціную продемонстроване Енергоатомом стратегічне бачення розвитку галузі, командні дії, спільні з Урядом, Парламентом і Президентом. Європейську та євроатлантичну спрямованість, програму виведення галузі на якісно новий рівень роботи. Хочу окремо наголосити, що, окрім боротьби із російською агресією на Сході держави, боротьби за звільнення незаконно анексованого Криму, в нас зараз відкривається і ще один фронт – фронт боротьби із бідністю. Для того, щоб, з одного боку, люди праці отримали достойну заробітну платню, а з іншого боку, пенсіонери – належний захист з боку Держави. Вирішення соціальних питань також знаходиться в колі моєї уваги. Хочу поінформувати, що до мене надійшло звернення працівників Хмельницької АЕС, і відповідна пропозиція Енергоатома щодо вирішення питання продажу квартир працівникам     ХАЕС. За цим зверненням я дав доручення Міненерговугілля, і 15 березня виданий наказ про погодження продажу квартир працівникам ХАЕС – по 108 квартирам питання вирішено. Наступне питання – це соціальний захист працівників галузі. Зараз за моїм дорученням Міністерство охорони здоров’я та Уряд спільно будуть розробляти механізми медичного страхування атомників. В цих питаннях Президент точно є партнером профспілок та керівництва Енергоатома», – наголосив Петро Порошенко.

Президент подякував усім учасникам засідання, та підкреслив, що за підсумками обговорення проблем ядерно-енергетичної галузі, буде видано окремий Указ Президента «Про додаткові заходи у сфері підтримки вітчизняної атомної енергетики і підвищення рівня безпеки при використанні атомної енергії».

 

Управління інформації та громадських зв’язків ВП ЮУАЕС