Выполнение Энергоатомом закона о ОВС при продлении срока эксплуатации энергоблоков АЭС

Понедельник, 16 декабря, 2019 - 08:25

Уважно ознайомилися із публікацією у виданні «Дзеркало тижня» під заголовком «Експлуатація ядерного енергоблоку без ОВД» (точка зору Віталія Цокура, експерта Національного екологічного центру України). Зазначимо, що вказана стаття є черговим прикладом маніпулювання інформацією з боку представників НЕЦУ. І ось чому.

Насамперед зауважимо, що Енергетичним комплексом на Південному Бузі, до складу якого входять Южно-Українська АЕС, Олександрівська ГЕС і Ташлицька ГАЕС, щороку виробляється 17-20 млрд кВт·год електричної енергії, яка складає приблизно 10% загального виробництва електроенергії в країні та близько 20% її генерації на українських атомних електростанціях. Цього обсягу достатньо для забезпечення нормальних умов життєдіяльності Миколаївської, Одеської, Херсонської та Кіровоградської областей ‒ регіону з 5-мільйонним населенням. 

Продовження термінів експлуатації енергоблоків АЕС України передбачається Енергетичною стратегією України на період до 2035 року. Для формування кількісних та якісних характеристик Енергетичної стратегії використовувались економіко-математичні моделі, узагальнені експертні оцінки, а також орієнтовні показники, яких Україна має досягнути відповідно до своїх міжнародних зобов’язань у сферах розвитку відновлювальних джерел електроенергії (ВДЕ) та змін клімату.

Свою діяльність у напрямку продовження терміну експлуатації (ПТЕ) енергоблоків АЕС Енергоатом здійснює відповідно до вимог національного законодавства та міжнародних актів, з урахуванням міжнародного досвіду та рекомендацій міжнародних організацій (МАГАТЕ, WANO тощо).

Відповідно до Закону України від 8 вересня 2005 року № 2861-IV «Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення» рішення про продовження експлуатації енергоблоків приймається органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки на підставі позитивного висновку державної експертизи Звіту з періодичної переоцінки безпеки (ЗППБ) експлуатації енергоблоку АЕС шляхом внесення змін до ліцензії на експлуатацію ядерної установки. Обґрунтування забезпечення безпеки довкілля під час експлуатації АЕС наводиться у окремому розділі ЗППБ – 14 факторів безпеки «Вплив на навколишнє середовище».

Діяльність з продовження експлуатації енергоблоків у понадпроектний термін здійснюється в рамках окремого етапу життєвого циклу «Експлуатація ядерної установки», на який уповноваженим органом (Держатомрегулювання) видана відповідна ліцензія. Термін дії ліцензії на цей етап обмежується виданням нової ліцензії на здійснення діяльності на наступному окремому етапі життєвого циклу – «Зняття з експлуатації ядерної установки». Таким чином, національним законодавством у сфері використання ядерної енергії не вимагається здійснення оцінки впливу на довкілля під час продовження експлуатації енергоблоків діючих АЕС. І це перша помилка автора статті.  

Тепер про відповідність діяльності з ПТЕ вимогам Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» № 2059-VIII від 23 травня 2017 року (далі – Закон про ОВД) та Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (далі – Конвенції Еспо). В частині 2 статті 3 Закону про ОВД зазначено, що перша категорія видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає: «теплові електростанції (ТЕС, ТЕЦ) та інші потужності для виробництва електроенергії, пари і гарячої води тепловою потужністю 50 мегават і більше з використанням органічного палива, атомні електростанції та інші ядерні реактори, включаючи будівництво, виведення (зняття) з експлуатації таких електростанцій або реакторів …».

Тобто, вимоги про необхідність проведення ОВД при здійсненні діяльності з ПТЕ діючих АЕС Закон про ОВД не містить. Хоча підпунктом 22 статті 3 Закону про ОВД встановлені загальні види діяльності, які підпадають під дію Закону, а саме продовження строків провадження господарської діяльності. Проте в цьому ж підпункті визначено, що така діяльність не підпадає під дію Закону про ОВД за умови, що вона не справляє значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України. Згідно з цими критеріями (постанова КМУ від 13 грудня 2017 року № 1010) розширення діяльності не підлягає оцінці впливу на довкілля, якщо в результаті такого розширення чи зміни господарської діяльності вона не призведе до збільшення утворюваних та утворення нових видів небезпечних відходів, збільшення та/або появи нових джерел викидів в атмосферне повітря та скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення. Звертаємо увагу, що за результатами ПТЕ енергоблоків всі ці критерії виконуються і матеріалами ЗППБ це підтверджується: проектні характеристики енергоблоку, технологія вироблення електроенергії не змінюються, утворення нових видів небезпечних відходів, появи нових джерел викидів в атмосферне повітря та скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти не відбувається тощо. Тому ПТЕ не підпадає під дію Закону про ОВД.

На неодноразові звернення Компанії до Мінприроди як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, стосовно роз’яснень з приводу неоднозначного тлумачення вимог Закону про ОВД, жодної чіткої відповіді досі не отримано. Проте Мінприроди було зазначено, що необхідність здійснення процедури ОВД визначається суб’єктом господарювання самостійно. Отже звинувачення автора статті щодо бездіяльності ДП «НАЕК «Енергоатом» є безпідставними. І це друга – свідома чи напівсвідома помилка автора.

Стосовно виконання Конвенції Еспо до прийняття рішення про продовження експлуатації енергоблоків у понадпроектний термін зазначимо, що навіть не маючи законодавчих вимог, а лише керуючись принципами культури безпеки, Енергоатом у 2014 році в ініціативному порядку розпочав процедуру оцінки впливу на навколишнє середовище майданчику ВП ЮУАЕС. В листопаді 2015 року відповідний Звіт з ОВНС був направлений до Мінприроди для проведення державної екологічної експертизи. А самі матеріали були розміщені на офіційній веб-сторінці ЮУАЕС.

Підкреслюємо, що з листопада 2015 року на адресу Компанії не надходило жодних коментарів чи пропозицій від громадськості стосовно зазначеного Звіту.

У грудні 2016 року відбулось засідання міжвідомчої координаційної ради з питань реалізації в Україні Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті. За результатами цього засідання в березні 2017 року Мінприроди було направило відповідне повідомлення та окремий розділ звіту ОВНС щодо транскордонної оцінки до зачеплених сторін – Угорщина, Словаччина, Польща, Румунія, Молдова, Республіка Білорусь, Австрія, Федеративна Республіка Німеччина. 24 листопада 2017 року в Орхуському центрі Мінприроди спільно з представниками Енергоатома з позитивними результатами були проведені експертні транскордонні консультації з представниками Польщі, Румунії, Молдови. 20 червня 2017 року експертні консультації також відбулись у Берліні, з отриманням позитивних висновків від німецької сторони. Ще з двома сторонами Конвенції - Угорщиною та Словаччиною, консультації успішно проведені у форматі листування. У листопаді 2018 року планувалось провести транскордонні консультації з Республікою Білорусь та Австрією. Але Мінприроди призупинило їх проведення з невідомих для Компанії обставин.

Слід звернути увагу на те, що наразі у сторін Конвенції та Комітету з дотримання Конвенції Еспо немає чіткого бачення щодо принципів застосування її положень до діяльності у сфері використання ядерної енергії. Тому,  відповідно до рішення сьомої Наради Сторін Конвенції Еспо (12-16 червня 2017 року) було вирішено розробити Керівництво щодо застосування положень Конвенції Еспо до діяльності з продовження експлуатації АЕС, яке планується розглянути на черговій нараді у 2020 році. Участь у розробці Керівництва беруть майже всі європейські держави, у тому числі Україна. Лише після затвердження Керівництва з’явяться підстави застосування/незастосування  положень Конвенції до діяльності з ПТЕ. Також зауважимо, що на виконання рішення сьомої наради Сторін Конвенції Еспо Рівненська АЕС у 2018 році розпочала процедуру оцінки впливу на довкілля відповідно до вимог нового Закону про ОВД. Всі відповідні матеріали розміщені у Єдиному реєстрі з ОВД за справою №201812976. Відтак висловлювання автора статті нібито про бездіяльність Компанії або порушення нею екологічного законодавства знов не відповідають дійсності.

Стосовно звинувачень з боку автора статті на адресу Компанії у корупції в сфері ОВД без надання жодних фактів, наголошуємо, що Енергоатом як суб’єкт господарювання виконує всі свої зобов’язання відповідно до вимог Закону про ОВД та Конвенції Еспо і має документальне підтвердження цього. Вважаємо за доцільне підкреслити, що вся діяльність  Компанії із забезпечення належного  рівня безпеки, як радіаційної, ядерної, так і екологічної, свідчать про надання нею пріоритету цим питанням з дотримання принципів відкритості та готовності до діалогу з громадськістю. Тому автору статті бажано було б спочатку звернутися до фахівців  для отримання достовірної інформації з питань, які його турбують, а не вводити в оману читачів черговими, м’яко кажучи, необґрунтованими звинуваченнями на адресу Енергоатома.

Підсумовуючи зазначимо, що Україна як і Міжурядова група експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК, IPCC) розглядає атомну енергетику як одне з найбільш економічно ефективних низьковуглецевих джерел електроенергії. Ядерна енергетика, разом з гідроенергетикою, вітровою енергетикою та іншими ВДЕ з найменшим рівнем викидів парникових газів відіграють наразі та будуть відігравати в майбутньому важливу роль у декарбонізації енергетики України. Але деякі екологічні та/чи лоббістські організації свідомо чи підсвідомо цей факт ігнорують. І це їхня третя помилка, яка може дорого коштувати Україні.