Енергоатом представив атомні можливості для енергонезалежності України на XIX Міжнародному енергетичному бізнес-формі «5Е»

Пятница, 22 октября, 2021 - 08:15

З 19 по 21 жовтня в Києві проходив XIX Міжнародний енергетичний бізнес-форм «5Е», організований Міжнародною Радою з великих електричних систем в Україні (Conseil International Des Grands RESEAUX Électriques – CIGRE). Фахівці галузі зібралися на форумі для обговорення поточного стану електроенергетичного комплексу та можливих шляхів вирішення існуючих проблем з точки зору перспектив сталого розвитку.

У рамках ділової програми форуму протягом двох днів – 19-20 жовтня – тривав VII Міжнародний конгрес інженерів-енергетиків «Стан та перспективи розвитку електроенергетики України в умовах головних викликів та основних тенденцій розвитку світової енергетики». У його роботі взяли участь представники Ради національної безпеки і оборони України, Міністерства енергетики України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, експерти енергетичної галузі , топ-менеджери і фахівці генеруючих, електромережевих, постачальних компаній, промислових підприємств, наукових організацій та громадських об‘єднань.

ДП НАЕК «Енергоатом» 20 жовтня організувало та провело панельну дискусію «Атомні можливості для енергетичної незалежності України», під час якої було окреслено основні напрямки розвитку ядерної галузі України на найближчі 30 років.

Розбудова атомного парку

Керівник ДП «НАЕК «Енергоатом» Петро Котін розповів про стратегічні проекти розвитку атомної енергетики України з огляду на основні світові тенденції – очікуване збільшення глобального попиту на електроенергію та декарбонізацію в масштабах планети заради скорочення викидів парникових газів.

Міжурядова група експертів з питань змін клімату (IPCC) визначила чотири основних сценарії декарбонізації, які передбачають необхідність збільшення ядерних потужностей на 60-100% вже до 2030 року і на 100-500 % до 2050 року, залежно від сценарію.

За словами пана Котіна, більшість кліматичних сценаріїв, які співставні із метою Паризької угоди, передбачають, що понад 80% електроенергії після 2050 року мають вироблятися за рахунок низьковуглецевої генерації із суттєвим збільшенням частки атомних електростанцій.

«Атомні електростанції – найбільше джерело низьковуглецевої електроенергії серед базових видів генерації, – сказав пан Котін – У світі усвідомлюють, що нові енергетичні ресурси мають базуватись на ефективних та екологічно чистих процесах виробництва енергії. При цьому вони мають бути енергоємними, з високим ККД, щоб забезпечити зростання попиту на електроенергію».

Зараз в світі будують або планують будувати понад 200 ядерних блоків, серед країн, які хочуть розширювати атомний парк – Китай, Росія, Індія, Велика Британія, Туреччина, Японія, США, Франція, Польща, Південна Корея, Словаччина, Чехія та Україна.

«І саме Україна може стати рушієм ядерного ренесансу. Ми маємо потужну атомну галузь, яка виробляє понад 50% електроенергії в країні. В нас працює більше 34 тис. фахівців. За роки незалежності ми добудували три енергоблоки. Ми маємо 490 реакторороків досвіду і готові його передати молоді, адже в країні є 5 університетів, що готують фахівців для АЕС», – підкреслив керівник Енергоатома.

Сьогодні Україна займає 7-е місце у світі за обсягом виробництва атомної електроенергії, виробивши 76,4 млрд кВт-год у 2020 році та 3-е місце у світі за часткою ядерної енергії.

Енергоатом, відзначивши 25 річницю свого створення як єдиного оператора усіх діючих атомних електростанцій нашої держави, надалі планує масштабну розбудову атомного парку та  збільшення частки ядерної енергії у загальному споживанні електроенергії.

«Нинішній 2021 рік має ознаменувати початок нового етапу як у розвитку потужностей атомної енергетики України, так і в кардинальному підвищенні її безпеки за рахунок будівництва нових енергоблоків на основі найкращих світових технологій», – сказав Петро Котін.

Два місяці тому НАЕК та американська компанія Westinghouse підписали меморандум про добудову четвертого енергоблока Хмельницької АЕС за технологією AP1000 та ще чотирьох енергоблоків на майданчиках атомних електростанцій України.

Технологія AP 1000 – це апробована реакторна установка потужністю близько 1100 МВт. Проєкт має пасивні системи безпеки, високу ефективність та здатність працювати в маневровому режимі.

Більш того, проєкт AP1000 передбачає використання сучасних технологій заводського виробництва модулів обладнання, які дозволяють суттєво скоротити терміни та вартість будівництва АЕС.

«У довгостроковій перспективі ця технологія дасть Енергоатому можливість забезпечувати найвищий рівень безпеки, надійну роботу атомної генерації, дозволить створити нові робочі місця і сприятиме суттєвому зміцненню енергетичної безпеки України. У цьому контексті для нас дуже важлива підтримка цього проекту на найвищому державному рівні», – зазначив керівник Енергоатома.

Вартість проєкту становить близько 30 млрд доларів. Фінансування передбачається за рахунок позики US Eximbank. Надзвичайно важливо, що 60% обладнання можуть забезпечити українські постачальники.

Загальна орієнтовна вартість інвестиційних проєктів, які наразі реалізує НАЕК «Енергоатом», становить понад 170 млрд грн. Серед наймасштабніших проєктів, які стрімко зрушили з місця за останній рік, – будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, реконструкція системи технічного водопостачання Южно-Української АЕС, добудова Ташлицької ГАЕС.

Моделювання сценаріїв розвитку атомної енергетики

Стратегія розвитку атомної галузі України пройшла відповідні обґрунтування науковців. Директор ВП «Науково-технічний центр» ДП «НАЕК «Енергоатом» Микола Власенко у доповіді «Оцінки економічних та екологічних факторів у прогнозах розвитку атомної генерації» розповів, що в 2019 році НАЕК спільно з Інститутом економіки та прогнозування НАН України провели дослідження сценаріїв розвитку атомної енергетики.

Науковці в своїй роботи послуговувалися моделлю TIMES-Україна, яка використовується в 72 країнах світу. Вона забезпечує багатотехнологічне представлення енергетичної системи для оцінки динаміки змін в енергетичному секторі в довгостроковій перспективі та відповідає методичним рекомендаціям міжнародних організацій з розробки енергетичних й екологічних прогнозів, зокрема, рекомендаціям секретаріату Рамкової Конвенції ООН зі зміни клімату, та методологічному підходу Державної служби статистики України.

За результатами розрахункового моделювання частка АЕС у виробництві електроенергії в 2045 році становитиме 69%, встановлена потужність атомних станцій в 2045 році становитиме 25-26 ГВт.

Атомні можливості українських АЕС

Стратегія розбудови атомної галузі України передбачає будівництво нових атомних станцій та зведення енергоблоків на вже діючих. Присутні на форумі представники всіх чотирьох українських АЕС під час своїх виступів висловили солідарну думку: будівництво енергоблоків на нових майданчиках вимагає значно більших витрат на створення інфраструктури, систем видачі потужності, погоджень дозволу на розміщення АЕС.

Переваги майданчиків на атомних станціях:

  • здешевлення проєкту за рахунок наявної інфраструктури, діючих ЛЕП, наявність професійного персоналу;
  • виділена земельна ділянка під будівництво та громадська підтримка знімають ризики затримки запуску проєкту;
  • збільшення попиту в середині країни, необхідність заміщення потужностей теплової генерації та можливість експорту електроенергії до ЕС гарантує повернення інвестицій.

Роль молодих вчених при реалізації проектів будівництва нових енергоблоків

Залучення молодих вчених до процесу будівництва нових потужностей атомної енергетики на думку доктора технічних наук, члена наукової секції Українського ядерного товариства, заступника голови ради молодих вчених Відділення фізико-технічних проблем енергетики НАН України Костянтина Сімейка матиме наступні переваги:

  • передача досвіду;
  • розвиток існуючих та створення нових наукових шкіл та напрямів;
  • науково-технічна підтримка нових потужностей атомної енергетики;
  • зменшення імпортозалежності наукоємних технологій;
  • наукова підтримка під час експлуатації нових потужностей;
  • розвиток та комерціалізація супутніх технологій.

Молоді науковці, яким зараз від 25 до 40 років після завершення будівництва зможуть стати провідними науковими фахівцями світового рівня, переконаний пан Сімейко. До того ж молоді науковці сприятимуть підвищенню престижу атомної енергетики та науки України на міжнародному рівні.

Під час Форуму також відбулися міжнародні спеціалізовані виставки «Енергетика в промисловості», «EkoEnergy Expo», «Electro Install», «E-Comps+DigiTec», «НафтоГазЕкспо», «Mining&Minerals Expo» та ділові програми.